INDUSTRIAL MANAGEMENT COMPANY

Індустріальні парки — це один з ключових інструментів економічного розвитку, вони допомагають створити робочі місця, залучити інвестиції та наповнити бюджет.

Відкриття індустріальних парків створить умови для експортно- орієнтованого бізнесу, змінить структуру економіки, зменшить відтік висококваліфікованих фахівців за кордон.

Відповідно до Закону України «Про індустріальні парки» Індустріальний парк (ІП) — це облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої учасники ІП можуть здійснювати:

- господарську діяльність у сфері переробної промисловості,

- науково-дослідну діяльність у сфері інформації і телекомунікацій,

- землі ІП мають належати до земель промисловості,

- площа ІП може становити від 15 до 700 га,

- ІП створюється на період не менше 30 років.

Є два блоки ключових учасників процесу реалізації проекту Індустріального парку:

- Ініціатор — девелопер, громада, ОТГ, місто, Сільські рада, інвестор, завод / виробництво, або ДПП. КК, як інструмент процесу.

- Резидент парку — орендар, інвестор, виробництво, фабрика, завод.

Якщо перший підготує і реалізує проект/побудує парк, то і другі не зможуть працювати.

Приватні ініціатори орієнтовані на комерційний результат, а державні — на соціальний результат.

У багатьох поняття індустріального парку засноване на стійкій асоціації зі старими радянськими промисловими зонами — тільки заводи, з мінімальним набором або повною відсутністю сервісної інфраструктури.

Сучасні ж індустріальні парки — це бізнес-міста, які можуть включати в себе широкий перелік об'єктів нерухомості з різним функціоналом:

- промислові;

- складські та логістичні;

- офісні та бізнес-центри;

- оптові магазини і шоу-руми;

- R&D лабораторії і дослідні центри;

- наукові центри та центри навчання;

- соціальна інфраструктура - готелі, хостели, їдальні та кафе, дитячий садок, медичний центр, тощо;

- бізнес-інфраструктура (еко-система парку);

- митні термінали, експортний і маркетинговий хаб, виставкові комплекси та конференц-послуги, інвестиційний центр і бізнес-акселератори, транспортний автопарк, facility & IT послуги;

- технічна підтримуюча інфраструктура — гаражі, відстійники для фур, заправки (АЗС і електро), СТО, вбиральна та інша техніка, переробка сміття і утилізація відходів виробництва, сонячні електростанції і так далі.

Точний баланс площ залежить від багатьох факторів, конкретного майданчика і його розташування. Він визначається в процесі аналізу місця і розробки концепції індустріального парку.

Реалізація одного індустріального парку реанімує регіон розміщення та:

- дає поштовх розвитку інфраструктури,

- розвиток середнього та малого бізнесу, які обслуговують співробітників та потреби парку,

- підвищує рівень життя в регіоні,

- підвищують попит на нерухомість, комерційну, готельну та житлову.

Один працівник на підприємстві створює цілу ланку зайнятості населення регіону.

Типи потенційних резидентів. Цільовими компаніями-орендарями можуть бути найбільші національні компанії, регіональні або місцеве компанії.

Такі компанії розподіляються на таки типи:

За походженням:

- іноземні резиденти;

- іноземні виробники які, вже працюють в Україні;

- українські/вітчизняні;

За типом розвитку:

- які відкривають перше виробництво на території України,

- які масштабують свій бізнес та відкривають нову географічну локацію виробництва,

- переносять виробництво з однієї локації в ІП.

За розміром:

- великі – від 10 000 кв. м і більше,

- середні – від 1000 до 10 000 кв. м,

- малі – менше 1000 кв. м.

За географією:

- місцеві, локальні;

- національні;

- міжнародні.

Пропозиція на ринку промислової нерухомості:

• Ціноутворення формується виключно старими промисловими об'єктами.
• Попит на складську нерухомість зростає, ростуть і ціни на старі промислові приміщення, які можна використовувати як під промислову, так і під складську нерухомість.
• Нова пропозиція промислової нерухомості формується виключно по принципу В2В.
• Активувалися нові і старі індустріальні парки, очікуємо зростання пропозиції нових об'єктів промислової нерухомості.

Індустріальні парки:

• В зв'язку з прогнозним прийняттям законів, які стимулюють розвиток індустріальних парків, очікується пожвавлення цього ринку.
• Очікується перехід від обіцянок до діла у вигляді державного фінансування ІП.
• Активно починають з'являтися приватні девелопери на ринку індустріальних парків, починають відкриватися консалтингові компанії.
• Підтримка від держави, «інвестиційні няні» та інвестиційна девелоперська привабливість долучить до українського ринку іноземних операторів та професійних керуючих (CTP, Panattoni Europe).
• Поступово все більше кінцевих резидентів будуть долучатися до індустріальних парків, а не реалізовувати свої проєкти окремо.

Індустріальний парк - це величезний інфраструктурний проект, синергія учасників, технологій та інновацій якого призводить до загального успіху його бізнес-резидентів. Крім того, в індустріальних парках створюють конкурентні високотехнологічні продукти, що сприяє економічному благу для всієї держави.

Дуже часто замовником створення індустріального парку стають органи місцевої влади, які зацікавлені в стимулюванні інвестиційної активності свого регіону. Вони краще орієнтуються в промисловому і інфраструктурному потенціал своєї області (принаймні повинні), тому компетентно можуть оцінити майбутній бізнес-план індустріального парку. Для облаштування інфраструктурних об'єктів індустріального парку та подальшого його обслуговування створюється окрема юридична особа - керуюча компанія.

26 індустріальних парків, зареєстрованих в Національному реєстрі індустріальних (промислових) парків України, згідно з даними МЕРТ, не мають діючої керуючої компанії. З чим же пов'язана така особливість розвитку індустріальних парків в Україні? Все досить просто і в той же час складно.

У Законі України "Про індустріальні парки" позначені функції керуючих компаній, які беруть в управління проект індустріального парку. Відповідно до цих нормативних актів - керуюча компанія замінює ініціатора проекту. Вона бере на себе всі забов'язання замовника проекту: починає платити орендні платежі на землю, шукає інвесторів, резидентів, несе відповідальність за реалізацію даного проекту в повному обсязі. І навіть інвестує додаткові кошти при необхідності. У зв'язку з цим в Україні немає компаній, що управляють, які змогли б вести проект ІП від початку до кінця. Таких девелоперських фірм з певною репутацією просто не існує. Є компанії, які намагаються залучити інвестора або забудовника. Але це, як правило, не закінчується успіхом. В результаті існуючі діючі індустріальні парки виходять з положення таким чином:

Якщо у приватної особи, наприклад, власника капіталу, бізнесу, заводу є бажання інвестувати кошти у виробництво, він звертається до ініціатора проекту і пропонує розмістити свої виробничі потужності на бажаній території, будучи одночасно і керуючою компанією. Після цього він може також залучити додаткові інвестиції, або ж працювати з існуючими активами. Такий проект, наприклад, реалізований в Індустріальному парку «Коростень», де керуюча компанія є також забудовником. Або ж варіант, коли приватні девелопери самі будують індустріальний парк. Всіма етапами проекту в такому випадку керує їх власна керуюча компанія. Приклад - Індустріальний парк «Біла Церква».

Другий варіант, який використовують ініціатори проекту, - «сам собі керуюча компанія». Вони самі для себе створюють юридичну особу або ж використовують комунальне підприємство для управління. Це, як правило, має такі ж наслідки, як і в першому варіанті - індустріальний парк управляється його ж власником, що часто суперечить принципам ефективного менеджменту.

А як повинно бути?

Ключовим фактором успіху індустріального парку є наявність професійної керуючої компанії (КК). Це, по суті, спеціалізована девелоперська організація, яка забезпечує створення, розвиток і експлуатацію інженерної інфраструктури, привертає промислових резидентів і надає їм комплексну підтримку на всіх етапах виконання їх інвестиційних проектів.

Варто так само відзначити основні функції хорошою керуючої компанії, це:

а) залучення інвестицій і наявність власних коштів для старту;

б) організація промислового брокериджа - залучення резидентів в індустріальний парк;

в) тісна комунікація з місцевою владою і ініціатором проекту;

г) project management - професійне управління процесом проектування і будівництва об'єкта;

д) property management - управління готовим, вже побудованим парком (технічне, адміністративне управління, охорона, прибирання).

Обсяг функціональних обов'язків керуючої компанії підтверджує той факт, що керуюча компанія - це окрема професійна одиниця з управління індустріальним парком, зацікавлена ​​в ефективному розвитку проекту та отриманні прибутку по стратегії Win-Win. І на превеликий жаль, на сьогоднішній день на ринку України таких компаній просто не існує.

Розберемо поняття «АГРОПАРК».

Агропромисловий парк - організована на виділеній ділянці промислова територія, що забезпечує сільгоспвиробників матеріально-технічною базою для переробки, зберігання, транспортування і реалізації сільськогосподарської продукції.

Такі парки мають різновиди, серед яких: агроекологічний, науково-технологічний та інші типи АГРОПАРКів. При цьому перший тип використовується для розвитку агроекології, а другий - агронауки і агротехніки.

Цей окремий формат індустріальних парків успішно розвивається в багатьох країнах світу, і зарекомендував себе, як ефективне виробниче рішення для аграріїв. Але в українській практиці він юридично не визначений і ніяк не описаний в законодавчих актах. На пострадянському просторі віддаленим прототипом були овочеві бази.

Ось тільки сучасні агропромислові парки набагато більші і технологічніші. Їх ключова задача - скоротити ланцюжок від виробника сільськогосподарської продукції до кінцевого споживача.

Основні користувачі таких парків:

фермерські господарства;

агропідприємства;

компанії, які виробляють сільгосппродукцію;

сервісні компанії, що працюють в агросекторі.

У світовій практиці промислова частина агроіндустріального парку займає площу від 10 до 160 гектар. А якщо до складу парку включити поля для вирощування культур, то його розмір може досягти декількох тисяч гектар.

З чого складається агропромисловий парк?

Класичний агропромисловий парк забезпечує повний ланцюжок вирощування та обробки. Вона включає в себе вирощування культур, збір врожаю, розподіл, переробку, зберігання, транспортування і продаж.

Такий набір завдань формує структуру парку, що складається з:

промислових об'єктів для переробки;

оптово-роздрібних складів (включаючи холодильні);

транспортного підприємства;

адміністративної та сервісних служб.

Залежно від типу парку в нього також можуть входити поля для вирощування культур, торгові майданчики для продажу агротехніки, дослідні та навчальні центри, бізнес-інкубатори, митні склади і інші об'єкти.

Крім стандартних послуг з охорони, прибирання, технічного обслуговування об'єктів нерухомості та техніки, агропромислові парки можуть надавати послуги по упаковці та сортуванню, утилізації відходів, створенню каналів збуту. Це спричинить за собою створення додаткових підприємств на їх території.

Чому важливо створювати АГРОПАРК?

Агропромисловий парк об'єднує різні ланцюжки агровиробництва, полегшує управління і створює економію за рахунок єдиної території і централізованого формування доходів для:

• агропідприємств;
• складів;
• логістичних і торгових компаній.

Такі парки створюють вертикально і горизонтально інтегровані ланцюжки створення вартості.

Також вони виконують три ключові функції:

• Центр сільської трансформації: організація збору та зберігання продукції сільгоспвиробників, сприяння розвитку сільського господарства в регіоні розміщення;
• Агропромисловий комплекс: об'єднання функцій збору, переробки, виробництва, досліджень і розробок, торгівлі та працевлаштування населення;
• Консолідаційний центр: зберігання, розподіл і постачання сільгосппродукції з урахуванням потреб споживачів протягом всього року.

На макрорівні розвиток агропромислових парків створює ланцюжок доданої вартості, стимулює розвиток регіонального сільськогосподарського ринку, створює робочі місця, а також зміцнює малий і середній бізнес.

Системний підхід допомагає підвищити конкурентоспроможність дрібних регіональних фермерів і виробників на рівні країни і глобальних ринків. Виходить, що АГРОПАРК формують центри зростання та інновацій, підтримують місцевий розвиток і сприяють створенню стійкої моделі розвитку агропромислового комплексу країни.

Кілька слів про розвиток агропромислового комплексу.

Агропромисловий парк - це не сукупність різних об'єктів, а агропромислова стратегія, націлена на економічний розвиток і створення робочих місць. У свою чергу, економічний розвиток і зростання зайнятості в сільській місцевості обумовлені комерціалізацією агропромислового комплексу країни. Підприємства, зайняті в ньому повинні ефективно працювати і реагувати на мінливі вимоги ринку.

Агропромисловий сектор формує високі рівні прямої і непрямої зайнятості на одиницю інвестицій. Досвід інших країн показує, що один АГРОПАРК може створювати від 1000 до 3000 прямих і непрямих робочих місць - на додаток до зростання доходів дрібних фермерів.

Збільшення доходів місцевого населення буде досягнуто за рахунок інтеграції дрібних фермерів і обробних підприємств в ланцюжок створення вартості. Це збільшить додану вартість на місцевому рівні, створить додаткові робочі місця в сільській місцевості та підвищить загальну ефективність сільськогосподарського виробничого ланцюжка.

Проблеми державного регулювання.

Такого поняття як «агропромисловий парк» немає ніде в законодавчих та нормативних актах України. Тому ініціаторам таких проектів розраховувати на державну підтримку не доводиться. Законодавче врегулювання такого напрямку може дати хороший імпульс для розвитку сільськогосподарської галузі України.

Існує кілька проектів агропромислових парків. Але, на відміну від сектора індустріальних парків, тут ініціаторами стають не представники державних інститутів або профільних міністерств і навіть не сільгоспвиробники. Питанням починають займатися компанії, які побічно, а часом взагалі ніяк не пов'язані з сільським господарством.

Це викликано відсутністю держрегулювання, яке:

не дозволяє залучати на цей напрямок державне фінансування,

не формує преференції,

не дають пільг для ініціаторів і учасників.

Тому АГРОПАРКи поки будуть цікаві тільки непрофільних девелоперам і сервісним компаніям, які побічно організовують додаткові ринки збуту своєї продукції. Вони заробляють на організації бізнес-процесів всередині парків.

Для держави дуже важливо підтримувати подібні проекти, які створюють необхідні виробничі ланцюжки, які об'єднують аграріїв і дозволяють активно розвивати сільське господарство в регіонах.

Що далі?

Необхідно якнайшвидше закріпити в нормативних державних актах поняття «агропромисловий парк» і формалізувати профільні інструменти стимулювання напрямку.

Профільні інструменти стимулювання повинні передбачати пряме наскрізне стимулювання ініціаторів і стимулювання на місцевому рівні. Особливо важлива підтримка в контексті умов оренди землі і вартості використовуваних енергоресурсів.

Для цього необхідно:

Сформулювати чітке поняття типів агропромислових парків, з майбутньою розробкою галузевих стандартів. Можливе створення нового закону, що регулює ці положення, або компіляція положень в існуючий закон України «Про індустріальні парки».

АГРОПАРК поєднує в собі цілий набір видів діяльності: виробництво сільгосппродукції, переробка, зберігання, виробництво харчової продукції, митна інфраструктура, лабораторія, торгова площадка, транспортний парк, тарне виробництво, обробка продуктів та інша супутня діяльність.

Розробити перелік державних та інших стимулів розвитку агропромислових парків. Він може включати в себе: субсидування на державному і місцевому рівні, включення в держпрограми підтримки сільського господарства, податкові преференції для ініціаторів і резидентів, пільгові умови підключення до енергомереж, пільги на використання енергоресурсів та інші стимули.

Об'єднання ключових гравців агроринку, девелоперів та інших зацікавлених сторін для здійснення галузевого лобіювання, формування стратегій розвитку та збуту, спільного залучення інвесторів в галузь і інших цілей.

Для реалізації програми розвитку агроіндустріальних парків в національному масштабі необхідно проявити політичну волю, щоб взяти на себе відповідальність за ініціювання та координацію. Але економічний ефект для держави і всіх учасників процесу вартий того, щоб зрушити ситуацію з мертвої точки.

Багато з колишніх промислово-складських територій України занедбані і вже не використовуються, тому актуальним питанням може бути їх реновація в нові прибуткові проекти для економічного розвитку міста. Велика промисловість, яка займає багато місця і порушує екологію міст, повинна йти за їх територію. Замість промзон повинні залишатися окремі високотехнологічні кластери, інфраструктурні об'єкти та управлінські офіси. Такі проекти при ефективному їх аналізі, плануванні із залученням фахівців у сфері консалтингу, становлять інтерес, як для міської влади, так і для девелоперів та інвесторів.

Незважаючи на те, що «застарілі» промислові зони зазвичай займають до 10% в загальній структурі міста, стан таких територій має велике значення для архітектурного вигляду і економічного розвитку. Занедбані промислові зони, в яких відбувається реновація, отримують другий шанс, відбувається зміна їх функціонального призначення і подальшого використання: можуть бути побудовані житлові об'єкти, комерційні приміщення, торгово-розважальні центри і інфраструктурні об'єкти. Однак, процес вимагає складної і тривалої юридичної підготовки проекту і істотних капіталовкладень, знесення старих будівель, перенесення інженерних мереж або рекультивації земель.

Відомі приклади реновації виробничих районів за кордоном:

• У Нью-Йорку, наприклад, на місці що стало непридатною залізницею з'явився знаменитий індустріальний парк Highline.
• У Лондоні район покинутих доків перетворили в популярний Центр сучасного мистецтва. Для їх перепланування та реновації в 1981 році була створена спеціальна корпорація London Docklands Development Corporation. Крім редевелопменту в місті також були реалізовані комплексні проекти реновації постіндустріального району East End і залізничного вокзалу King's.
• Приклади редевелопмента занедбаних підприємств можна знайти і в таких європейських містах, як Берлін, Відень, Ганновер, і багатьох інших. Наприклад, в Парижі під арт- і медіакластери давно вже використовують колишні вокзали і старі фабрики.
• У Берліні на місці старої залізничної станції розташований знаменитий музей сучасного мистецтва Hamburger Bahnhof - Museum für Gegenwart ( «Гамбурзький вокзал»).
• Також в столиці Німеччини територія колишнього пивоварного заводу Kulturbrauerei була переобладнана під кінотеатри, паби, клуби, концертні майданчики і музейні центри.
• Зона старої водонапірної станції Wasserturm перетворена в житловий комплекс. При цьому такі проекти стали не тільки привабливими з точки зору розвитку туристичної діяльності, а й є економічно прибутковими об'єктами.

Редевелопменту піддаються не тільки промислові площі, а й портові термінали, транспортні вузли та багато інших об'єктів, які в результаті набувають нового статусу і функціонального призначення.

Якщо говорити про Україну, то столиця не є винятком - в Києві накопичилася велика кількість територій раніше функціонуючих промзон. Наприклад, за інформацією Сергія Данилюка, партнера і представника компанії John Fotiadis Architect (JFA) в Україні, виробничий сектор економіки Києва формують близько 10 000 підприємств, розташованих в 20 промислових районах міста. «Однак більше половини з них мають застарілі і зношені виробничі фонди. Продукція багатьох компаній не користується попитом, їх приміщення здаються в оренду, а території зайняті відходами становлять екологічну небезпеку. Як результат, більшість промислових підприємств Києва потребує реструктуризації або перепрофілювання, а їх території - в більш ефективному використанні і істотному поліпшенні якості забудови ».

Сьогодні, до того ж, соціально-економічні цінності існування людства перейшли на новий рівень сприйняття - на перший план вийшли екологічна ситуація, цілі сталого розвитку та соціальна складова, відтіснивши індустріальні чинники зростання. Тому, так чи інакше, питання редевелопмента промислових територій в містах з кожним роком ставатиме все більш актуальним. І, на думку багатьох експертів, дуже багато київських промислових зон мають високий потенціал розвитку і чекають інвестицій і свій ренесанс.

У Києві вже були реалізовані кілька успішних проектів реновації територій і об'єктів:

• «Арт-завод« Платформа »- успішно функціонує креативний кластер, реалізований проект редевелопмента колишнього Дарницького шовкового комбінату імені В. Яськова в Києві.
• UNIT.City - технопарк з кампусами для навчання і R&D, створений на території Київського мотоциклетного заводу недалеко від центральної частини міста. Перший Український інноваційний парк, формує екосистему для розвитку бізнесу в сферах високих технологій та творчих індустрій.
• Столичний завод «Більшовик», ще один хороший приклад - став торгово-розважальним центром з готелем під назвою «Космополіт».
• Реновація промислової зони Рибальського півострова, яка стартувала в 2016 році. Після затвердження детального плану території девелопер проекту, компанія Riverside Development (нині Saga Development - прим. Ред.), запропонувала побудувати на місці колишньої промзони біля Дніпра житловий комплекс Rybalsky - житлові квартали з вбудованими комерційними приміщеннями та соціальною інфраструктурою.
• «Комфорт Таун» - розташований в Дніпровському районі столиці по вул. Регенераторною, 4, побудований на території колишнього Київського гумотехнічних регенераторного заводу, в межах промислової зони «Березняки». На відстані 300 м від комплексу розташований великий транспортний вузол, в 15 хвилинах до станцій метро «Дарниця» і в 5 хвилинах до метро «Лівобережна». Час в дорозі до міжнародного аеропорту «Бориспіль» становить 30 хвилин.
• Багатофункціональний житловий комплекс "Great" в Києві. Ділянка землі між вулицею Причальної і Дніпровською набережною на лівому березі Дніпра є класичною промзоною, але з дуже вигідним розташуванням - в 150 м від Дніпра з видом на правий берег. Тут розташовувалися два непрацюючих бетонних заводи, стройкомбінат, кілька СТО, склади і гаражні кооперативи. У 2017 році в Київраді затвердили детальний план території, згідно з яким протягом 20 років ця місцевість повинна змінитися до невпізнання. Новобудова буде складатися з тринадцяти 26-поверхових будинків, на перших поверхах яких розмістяться магазини, кафе, салони краси і банківські відділення.
• Якщо розглядати Україну в цілому, то прикладом інший успішної реновації промислової зони може стати і Renovation - це інноваційний центр на території ревіталізованого заводу в Івано-Франківську, сфокусований на чотирьох напрямках розвитку регіону: новій економіці, урбаністиці, сучасному мистецтві і неформальній освіті. Мета проекту - реалізувати потенціал міста та регіону, стимулювати підприємництво і економіку і створити діючу модель для інших міст. Подібні інвестиції - один з видів «краудфандінга».
• Precarpathian Industrial Park (Аркан) - площею 19,3 га. Концепція парку була представлена ​​на конференції «Бізнес для розумних міст». Тип парку - браунфілд (brownfield), тобто створений у колишній промисловій зоні. Парк буде розташовуватися на території раніше існуючих виробничих потужностей міста, які знаходяться на реконструкції і капітальному ремонті. Місією парку називають створення умов для взаємного розвитку бізнесу і регіону. Він орієнтований на виробництво з високою доданою вартістю: верстатобудування, робототехніку, приладобудування, електротехнічну промисловість, побутові машини і прилади та інші галузі промисловості.
• Індустріальний парк «Біла церква» - пропонує комплексне рішення для організації виробництва, яке включає: землі промислового призначення на продаж або оренду; розвинену інфраструктуру з комплексними інженерними мережами; гарне розташування з досить кваліфікованою і недорогою робочою силою; досвід провідного українського девелопера, консультаційні послуги і можливість спільних інвестицій. Зручна логістика - автомобільні дороги: міжнародна траса М05 - Київ-Одеса, Р04 - Київ-Фастів-Біла Церква, Р32 - Кременець-Біла Церква; 2 залізничні станції; Відділ митного оформлення.

У той же час, треба підкреслити, що реалізація таких проектів в Україні далека від ідеалу. Адже мова йде про дуже високий рівень інвестицій. Українські девелопери і місцева влада часто просто не мають бюджетів для масштабних проектів реновації промислових територій і створення громадських зон, розвитку та утриманню таких районів. Тому часта нинішня модель розвитку колишніх індустріальних об'єктів столиці - це їх очищення з подальшим будівництвом житлових кварталів, де інвесторами виступають приватні особи.

Які ж існують ключові проблеми реалізації проектів реновації промислових кварталів?

Досить великий масштаб і складність таких проектів.

На даний момент самі «ласі шматочки» території Києва належать великій кількості приватних або державних власників. Багато колишніх промпідприємств міста потребує реструктуризації, реновації, перепрофілювання і більш ефективного використання територій. Наприклад, черговий з таких об'єктів - територія під назвою «Теличка», розташований на Правому березі Києва між станціями метро «Видубичі» і районом Корчувате. Загальна площа промислових територій Телички становить близько 425 гектарів. Привабливість цієї ділянки для інвесторів очевидна. Особливо привабливим є наявність інженерних комунікацій і потужностей, в першу чергу електричних, а також локація поблизу великих транспортних розв'язок і станцій метро. Висока вартість реалізації проектів редевелопмента, а також відсутність затвердженого Генерального плану міста не сприяють проведенню реновації.

Проблема призначення землі промзони.

Справа в тому, що з точки зору місцевої влади, промислові зони залишають поле для маніпуляцій. Можна, наприклад, не змінювати цільове призначення ділянки. У такому випадку інвестор просто не зможе побудувати на ньому об'єкти житлової нерухомості. Часто не зовсім зрозуміла структура власності землі в промзонах. Частково вона може належати місту, міністерствам або іншим відомствам, при цьому окремі об'єкти можуть перебувати у приватній власності.

Відсутність ефективної кооперації муніципалітетів, девелоперів, приватних інвесторів і всіх інших учасників даного процесу.

Дуже часто всі вони діють розрізнено не допомагаючи один одному, а навпаки, надаючи всілякий опір. Часто власники не можуть почати девелоперську діяльність на промислових територіях так само через наявність економічних і політичних ризиків в країні. Крім того, існують бюрократичні, адміністративні та корупційні проблеми, а також складності природного, технічного та інфраструктурного характеру, наприклад, необхідність розміщення додаткових під'їзних шляхів для автомобільного транспорту, ін. Погіршує ситуацію спрямованість роботи міської влади на винос великих виробництв за територію міст, що, тим не менш, в повній мірі так і не реалізовано на практиці.

Рішенням існуючих проблем може стати ефективний розподіл функцій серед усіх учасників процесу. Перше, що важливо зробити, це закріпити реновацію даних ділянок в Генеральному плані розвитку міста. Після цього формалізувати юридичні та дозвільні процедури - влада спільно з девелоперами повинні очистити дані території шляхом виселення діючих заводів, їх викупу або об'єднання в єдині юридично оформлені адміністративні одиниці. Після того, як юридичні ризики будуть мінімізовані, інвестори і девелопери зможуть підключитися до проекту на етапі готовності території до початку його реалізації. Тому, розробка і прийняття довгострокових програм розвитку міського простору і відпрацювання механізмів кооперації влади і бізнесу буде сприяти успішному розвитку таких територій, перетворивши старі промзони в сучасні офісні, культурні і ділові центри.

За результатами робочих поїздок та моніторингу індустріальних парків, які здійснила компанія IMC, в декількох регіонах України був зроблений один невтішний висновок. А полягає він в наступному: дуже багато (до 30%) індустріальних парків не працюють через непродуманий вибір земельних ділянок, на яких потім планується розміщення індустріальних парків.

На ринку індустріальних парків України працюють дві категорії ініціаторів таких проектів - приватні і комунальні підприємства.

Приватні девелопери відповідальніше ставляться до вибору земельної ділянки і витрачають багато зусиль на його попередню оцінку. І мова йде не тільки про грошовий аспект.

У початковий аналіз ділянки включають оцінку:

• конфігурації ділянки;
• транспортної та пішохідної доступності, логістики під'їзних шляхів;
• наявності і довжини фасадної частини ділянки;
• геологічних і геодезичних характеристик;
• наявності юридичних обтяжень, арештів, застав, наявності сторонніх власників;
• наявності сервітутів та охоронних зон;
• юридичного статусу і цільового призначення земельної ділянки, кадастру;
• наявності та / або віддаленості підведення комунікацій (газу, води, електрики);
• попередніх ТУ на підключення до мереж;
• наявності генерального плану району розміщення і необхідності його розробки;
• наявності будівель, їх функціонального призначення і стану;
• близькості до трудових ресурсів, їх якісного складу;
• ринкової вартості в залежності від форми володіння (власність або оренда).

Тільки після того, як всі ці параметри задовольняють ініціатора проекту, відбувається придбання і оформлення земельної ділянки. Потім при необхідності змінюється функціональне призначення ділянки, і далі за стандартною процедурою - концепція, керуюча компанія, проектування, будівництво, запуск резидентів до парку.

На жаль, місцеві громади та обласна влада, які виділяють ділянки під індустріальні парки, часто діють за іншим сценарієм. З якихось своїх міркувань вони відводять земельну ділянку або частину промислової зони під індустріальний парк. Після цього виділяють кошти на розробку генерального плану, вибирають керуючу компанію або створюють свою, формують концепцію. Після реєстрації ІП у реєстрі індустріальних парків України починається опрацювання технічних характеристик ділянки, мереж та іншого. І на цьому етапі виникають неприємні сюрпризи, які в 50% випадків унеможливлюють подальшу реалізацію проекту. Або вартість проекту зростає в рази, і його реалізація втрачає будь-який сенс.

Ось кілька прикладів «неприємних несподіванок», які поставили хрест на будівництві індустріальних парків:

• Вся ділянка представляв собою торфовище - підготовка майданчика під будівництво обійшлася б невиправдано дорого.
• Частина території належала військовому відомству - суди з військовою прокуратурою.
• На виділеній ділянці знаходяться чотири інших власника, які вже чотири роки судяться з ініціатором проекту.
• На виділеній ділянці шість будівель належать різним компаніям. Продавати їх вони не планують і не дають можливості реалізувати проект.
• До найближчого джерела підключення до електромереж 16 кілометрів - власники прилеглих ділянок не дають згоди на прокладання мереж через свою територію і протестують проти створення по сусідству промислової зони.
• Ділянку перетинає транзитна газова труба з охоронною зоною. Винос "влітає" у велику суму.

І таких прикладів чимало, а найнеприємніше, що вони продовжують множитися. Подібна недбалість при виборі ділянок під індустріальні парки обходиться дуже дорого. Це стосується як фінансових втрат місцевих громад, так і значних витрат часу на реалізацію проекту в непридатному місці.

Щоб уникнути подібних ситуацій, компанія IMC пропонує на законодавчому рівні запровадити процедуру попередньої оцінки ділянки, який планується виділяти під індустріальний парк. Така оцінка повинна включати весь перелік перевірок, які були перераховані на початку статті, і надаватися у вигляді звіту про комплексний аудит земельної ділянки.

Аудит повинен складатися з таких основних розділів:

• поточний статус ділянки;
• місце розташування і конфігурація;
• юридичний аудит;
• технічний аудит;
• оцінка забезпечення комунікаціями;
• ризики та можливість їх мінімізації.

І тільки після загального позитивного висновку можна відводити ділянку і починати все необхідні процедури. Такий звіт повинен бути обов'язково представлений, як обов'язковий додаток до концепції, яка подається до Міністерства економічного розвитку і торгівлі для внесення ІП до реєстру індустріальних парків України.

Ініційовані у Верховній Раді законопроекти потребують доопрацювання.

23 червня в Верховній Раді зареєстрували законопроекти щодо стимулювання розвитку індустріальних парків (№3724 і №3725). Це тішить.

Затишшя в роботі над розвитком цих об'єктів сильно затягнулося: з 2015 року ні законодавчими преференціями, ні будь-якими іншими позитивними змінами.

Втім, до зареєстрованих законопроектів є ряд питань:

1. Викликає подив фокус законодавців на стимулюванні саме експортоорієнтованих підприємств. У нас є свій внутрішній ринок, який потрібно розвивати і наповнювати товарами і послугами. Але в законопроектах чомусь "левова частка" пільг прописані під стимулювання експортоорієнтованих виробництв.

2. З більш ніж 40 зареєстрованих в Україні індустріальних парків лише 12 є приватними, інші 31 - або в державній, або в комунальній, або в комбінованій власності. Проте пільги і преференції, запропоновані в законопроектах, практично не враховують актуальні інтереси більшості ініціаторів від ОТГ. І індустріальні парки, створені з ініціативи глав міст і ОТГ, залишаються, по суті, без уваги.

3. Звільнення резидентів парків від ввізного мита на іноземне обладнання і комплектуючі - дуже гарна стимулююча преференція. Але цей процес потрібно дуже скрупульозно контролювати. Свого часу через слабкий контроль була похована ідея вільних економічних зон: недобросовісні постачальники обладнання та сировини почали використовувати цю лазівку для уникнення сплати митних зборів.

4. Включення до складу індустріальних парків різних об'єктів - готелів, професійних кампусів та іншої комерційної і соціальної нерухомості - прийнятно. По суті, будь-яка концепція, яку ми розробляємо, являє собою не чисту промзону, а бізнес-місто. Однак поєднання подібного роду об'єктів не повинно бути домінуючим. Крім того, між промисловою і іншими типами нерухомості повинні знаходитися охоронні зони. А це призведе до втрат площ майбутньої можливої ​​забудови.

5. У створенні єдиного регулюючого органу є свої плюси і мінуси. Учасники ринку індустріальних парків гостро потребують профільної організації, яка регулювала б роботу галузі, розвивала її і відстоювала її інтереси. Всі, хто заходить на цей ринок, стикаються з однією і тією ж проблемою: немає єдиного органу, який би регулював, сертифікував, створював правила і критерії для парків, займався лобізмом, нарешті. У всіх наших сусідів (Польща, Словаччина, Туреччина, Росія) працюють потужні асоціації індустріальних парків, які є і лобістами, і ініціаторами законопроектів, і сертифікуючими органами. Йдеться саме про підтримуючу функцію, а не про функцію "наглядача".

У той же час не варто забувати, що при Міністерстві економіки вже є підрозділ, який займається індустріальними парками: кожен квартал він збирає звітність, реєструє нові парки і т.д. Те, що підрозділ недостатньо активний і не має тих функцій, які прописані в законі, питання, скоріше, внутрішньої організації Міністерства. Один з можливих неприємних ефектів створення єдиного регулюючого органу - поява корупції і з огляду на досвід створення будь-яких нових контролюючих органів в Україні такий побічний ефект цілком можливий.

6. Що стосується стимулюючих інвестиційних преференцій для індустріальних парків, то до них є одне питання: чи є для цього фінансування в бюджеті? Можна додавати скільки завгодно компенсуючих стимулів, але питання в їх забезпеченні. Згідно вже чинного Закону про індустріальні парки, керуючі компанії та ініціатори проектів можуть отримувати від держави безвідсоткові кредити. За весь час існування цього закону не було видано жодної гривні. Згідно з тим же Законом, підведення мереж повинно компенсуватися за рахунок бюджетів місцевих громад або держави. Ніхто цього не робить. Тому прописані в нових законопроектах компенсації - хороша ідея, але чи буде вона реалізовуватися? 

Нарешті, як до ініціативи надання податкових пільг поставиться Міжнародний валютний фонд? У меморандумі про співпрацю чітко прописано, що ніякі податкові преференції окремим галузям не допускаються. І що подумають ті промисловці, які не потраплять в індустріальні парки? Чи захочуть вони платити податки в повній мірі, в той час їх конкуренти будуть користуватися "податковими канікулами"? Питання відкрите.

В цілому ж поява цих законопроектів це позитивний фактор. Ініціатива хороша, хоч і потребує доопрацювання. Законопроекти можна прийняти, а далі вносити правки і вдосконалювати.

27 травня на засіданні Калинівської ОТГ, Київської області, пройшла презентація індустріального парку «Солтанівка».

Парк презентували представник ініціатора створення парку Олег Чернецький, та керівник керуючої компанії Industrial Management Company Кирилко Валерій.

Представниками Калинівсьої ОТГ була дуже позитивно сприйнята інформація про можливості і перспективи будівництва ІП «Солтанівка» на території громади. З офіційним керівництвом громади були досягнуті домовленості про їх сприяння у розвитку даного проекту, системній взаємодії та підтримці всіма наявними ресурсами.

21 травня відбулася зустріч ініціаторів індустріального парку «Солтанівка» в особі Олега Чернецького, представника керуючої компанії Industrial Management Company (IMC) Валерія Кирилко з депутатами Верховної ради Дмитро Кисилевським, Ігорем Марчуком та Ганною Пуртовою.

В процесі виїзної зустрічі відбулася презентація індустріального парку «Солтанівка» та оглянутий земельний майданчик парку. Також на зустрічі обговорювалися перспективи розвитку індустріальних парків, законопроекти, які зараз лежать на розгляді у Верховній Раді.

Індустріальний парк «Солтанівка» отримав високу оцінку за ступенем опрацювання, і якості розробленого плану реалізації.

В якості спікерів виступали українські та польські експерти з питань розвитку індустріальних парків у Польщі та Україні.

ᅠ

На заході були обговорені такі питання, як:

• поширення польського досвіду серед органів місцевого самоврядування України;

• питання активності і участі місцевого самоврядування та держави в розвитку індустріальних парків і модернізації економіки України;

• ефективність системи самоврядування України в аспектах створення та розвитку індустріальних парків;

• 3 законопроекти, які створюють екосистему підтримки промисловості, які діють від моменту створення ІП і до моменту запуску виробництва;

• пільги для іноземних інвесторів та резидентів, які будуть надані учасникам ІП для інвестування в Україну, створення виробництв та підприємств, отримання безпосередньої підтримки з боку держави.

Це вже другий потенційний резидент парку, з яким досягнуті попередні домовленості щодо розміщення в ІП «Солтанівка».

ᅠ

Підчас зустрічі обговорювалися:

• умови розміщення заводу на території парку;

• планування земельної ділянки, де буде розміщений завод;

• загальна транспортна логістика парку з урахуванням інших учасників;

• технічні характеристики майбутніх промислових корпусів заводу;

• взаємодія на етапі будівництва між керуючою компанією та представниками заводу ЗБК;

• інші організаційні та технічні питання співпраці.

Цього року з 8 по 11 червня в Києві на ВДНГ відбулася щорічна агровиставка, на якій була присутні представники компанії IMC.

ᅠ

АГРО-2021 — найважливіша подія агропромислового сектору України і ефективна платформа для демонстрації найновіших галузевих досягнень, інноваційних рішень і технологій.

ᅠ

Наша компанія відвідала виставку та запропонувала для агропромислового комплексу

БЕЗКОШТОВНО

земельні ділянки під агровиробництво, агросклади, агробізнес та агропереробку в індустріальних парках України.

ᅠ

Така пропозиція була сприйнята українськими агропромисловцями з великим інтересом. Представники компанії IMC зустрілися з партнерами та потенційними резидентами індустріальних парків, які розвиває IMC.

ᅠ

Була проведена велика кількість переговорів з агропідприємствами, які планують стати резидентами та розміщуватися на території індустріальних парків, які розвиває IMC. Були намічені шляхи для плідної подальшої співпраці.

Організатор семінару «GEIPP Ukraine», UNIDO.

ᅠ

Головна ціль заходу - поділитись міжнародним досвідом стосовно переваг і стимулів розвитку екоіндустріальних парків та обговорити потенційні переваги впровадження ЕІП в Україні в колі освітян, науковців, представників держсектору та бізнесу.

ᅠ

Міжнародні експерти розповідали про переваги екоіндустріальних парків, стимули та найкращі практики впровадження ЕІП в світі. Дуже цікавою була актуальна інформація про практичну реалізацію досвіду різних країн та стимулювання компаній промислового сектору економіки державою.

Українські експерти розповідали про тенденції розвитку екоіндустріальних парків України та готовність України до впровадження політики пов’язаної з екоіндустріальними парками.

На семінарі команда IMC:

• розповідала про економічну доцільність створення екоіндустріальних парків в Україні;

• розповідала про два типи екоіндустріальних парків:

1. Еко-парки, які організовано займаються переробкою або утилізацією відходів різного походження (промислового або іншого);

2. Промислові парки, в яких активно використовуються екологічні технології, які направлені на зменшення шкідливих викидів та відходів підприємств, які працюють в промисловому парку.

ᅠ

• говорила про те, що надважливо розуміти, що створення екологічних індустріальних парків є доцільним не тільки з точки зору покращення екологічної ситуації в країні. Кожен проект ЕІП є дуже прибутковим бізнесом, потенціал якого досі не розкритий в Україні.

• зауважила, що Україна є однією з найбільш забруднених країн Європи. Тому масове впровадження еко-технологій в процесі будівництва нових промислових зон є одним з надважливих завдань учасників цього процесу.

• продемонструвала приклади успішних екоіндустріальних парків світу та розповіла про їх вплив на економіку.

Організаторами форуму виступили 2 компанії – «Київський міжнародний економічний форум» та «Індустріальний парк «Біла Церква» - один з найбільш успішних індустріальних парків України, який належить до проектів Василя Хмельницкого UFuture.

ᅠ

Сам форум був поділений на 2 частини:

• частина була присвячена питанням розвитку індустріальних парків, питанням економічного і промислового стимулювання, були обговорені практичні успіхи різних країн світу щодо індустріальних парків та законопроекти, поклікані пришвидшити розвиток індустріальніх парків в Україні.
• частина була присвячена розвитку української промисловості, ноу-хау, різним іншим технологіям українських авторів, розвитку виробничих підприємств в Україні, доступу до інновацій індустріальних парків, акселераторів, інвестиційних та партнерських программ, обговорювався фінансовий менеджмент та діджиталізація виробництв.

ᅠ

Програма форуму була дуже насиченою і різноманітною. Склад учасників та спікерів вражаючий - представники Міністерств, депутати, представники діючого бізнесу, який впливає на загальну промислову політику України:

• Олег Уруський - Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України.

• Юрій Гусєв - Генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром».

• Денис Морозов - Перший заступник Генерального директора ІНТЕРПАЙП.

• Дмитро Кисилевський - Заступник голови комітету з питань економічного розвитку.

• Дмитро Осика - Директор з інформаційних технологій ДТЕК.

ᅠ

У команди компанії IMC відбулася велика кількість нових контактів і переговорів з різними учасниками ринку, починаючи від представників інших індустріальних парків і закінчуючи представниками ОТГ, агенціями регіонального розвитку, представниками бізнесу, інвесторами і консультантами.

ᅠ

Також були проведені переговори з потенційними резидентами, які зацікавлені в розміщенні своїх виробництв на території індустріальних парків, які розвиває на сьогоднішній день компанія IMC.

ᅠ

В цілому команда компанії IMC залишилася дуже задоволена результатами участі в даному заході. Ми впевнені, що найближчим часом ми побачимо результат від участі в даному форумі у вигляді нових резидентів, інвесторів і компаній зацікавлених в безпосередньому розвитку свого бізнесу і індустріальних парках України.

ᅠ

В інтерв'ю телеканалу ICTV Генеральний директор компанії IMC, Кирилко Валерій сказав: «Індустріальні парки це потужний і дієвий інструмент для відродження української економіки та промисловості. У всіх найближчих наших сусідів таких, як Польща, Словаччина, Туреччина індустріальні парки вже десятками років функціонують і успішно працюють - спостерігається стрімке зростання промисловості і економіки, в цілому завдяки індустріальним паркам. Даний інструмент дозволить Україні «наздогнати» наших сусідів і відродити українську економіку. Індустріальні парки створять відповідні робочі місця, збільшать кількість надходження податків, збільшать інвестиції. Згідно з інформацією від компанії IMC на 1$ вкладений в ІП долучається зовнішніх інвестицій в розмірі 6$».

В ході переговорів обговорювалася можливість участі компанії IMC в реалізації проекту «Bucha Techno Garden». На зустрічі обговорювали можливість роботи IMC, як над окремими ділянками проекту, так і над можливою стратегічною або консалтинговою участю у всьому проекті.

⠀

Сторони проговорили перспективи розвитку, можливі зони відповідальності та конкретні завдання, які необхідно вирішити в найкоротші терміни.

⠀

Безумовно, участь в реалізації проекту «Bucha Techno Garden» говорить про активну позицію керівництва компанії і безпосередньої зацікавленості в розвитку економіки регіону. На закінчення наради Валерій Кирилко запропонував зробити подібні робочі зустрічі постійними, щоб в плановому режимі вирішувати виникаючі питання і максимально швидко реалізувати проект.

⠀

Bucha Techno Garden – це амбітний флагманський проєкт, який реалізується на території Бучанської ОТГ, площа якого охоплює майже 3,5 тисячі гектарів інвестиційно привабливих територій кількох населених пунктів – Бучі, Блиставиці, Мироцького, Ворзеля, а також сусідніх Луб’янки, Бабинців і Здвижівки. Згідно з попередніми економічними розрахунками, реалізація проєкту дозволить утворити близько 86 тисяч нових робочих місць та залучити багатомільйонні інвестиції в економіку Київської області.

⠀

Деякі інфраструктурні блоки проекту є частиною президентської програми "Велике Будівництво" - державної програми, спрямованої на масштабну розбудову якісної інфраструктури в Україні.

⠀

Bucha Techno Garden був презентований Адміністрації Президента і Міністерству Регіонального розвитку ще в лютому, отримав офіційну підтримку від держави та був схвалений, як покроковий план дій з реалізації.

Метою зустрічі було проведення переговорів про співпрацю з розвитку індустріального парку iPARK, який належить до групи компаній ТІС.

У процесі зустрічі представники компанії ІМС:

• ознайомилися з умовами роботи порту, оцінили темпи розвитку і вигідне географічне положення об'єкта відносно міжнародних транспортних коридорів;

• обговорили ключові переваги реалізації проекту і погодили всі необхідні моменти з підготовки проекту до реалізації;

• ознайомилися з затвердженою концепцією індустріального парку iPARK;

• провели переговори щодо варіантів співпраці і подальших напрямків спільної діяльності.

⠀

За всіма запропонованими напрямками спільної діяльності представниками компанії ТІС була висловлена ​​зацікавленість і готовність максимально сприяти.

⠀

В результаті була досягнута домовленість про поетапне опрацювання кожного з напрямків можливої ​​співпраці - особливо щодо залучення інвесторів і зацікавлених девелоперів до індустріального парку.

⠀

Після завершення зустрічі представники компанії ІМС відвідали територію порту і оглянули підготовлену промислову, інженерну, транспортну і митну інфраструктури.

⠀

iPARK - це проект індустріального парку в зоні найбільшого приватного порту в Україні. Розробником проекту є Група морських терміналів ТІС.

iPARK - приваблива можливість, якщо Ви плануєте збільшити виробництво і реалізацію продукції в Україну, Росію та Європу.

⠀

Сьогодні «iPARK» це:

- ПЛОЩА земельної ділянки 16,00 га.

- iPARK вигідно розташований по відношенню до головних міст України.

- Відстань від iPARK до Одеси 25 км, до Києва становить 490 км (7.5 годин автомобільним транспортом), до Дніпропетровська - 410 км (55 годин), Харкова - 630 км (8,4 години), Донецька - 690 км (9 годин), і до Тбілісі - 1660 км (22 години).

- IPARK знаходиться близько стратегічно важливої трасси Е58, T16 06, M14.

Метою зустрічі було:

• обговорення реальної ситуації розвитку індустріальних парків в Україні;

• обговорення законодавчих ініціатив, які на сьогоднішній день готуються робочими групами і плануються до відповідного затвердження Верховною Радою України;

• обговорення формату (державна або громадська) і можливості створення організації, яка займалася б повним супровідом і розвитком індустріальних парків в Україні;

• обговорення питання надання допомоги від української влади компаніям, які задіяні і орієнтовані на розвиток індустріальних парків в країні.

⠀

Також відбувся продуктивний і результативний обмін досвідом - компанія IMC розповіла про свою покрокову стратегію і бачення питання розвитку індустріальних парків в Україні.

На зустрічі сторони обговорили можливі шляхи взаємодії і домовилися про виведення співробітництва на нову системну основу.

⠀

Ініціативи та пропозиції компанії IMC отримали підтримку Міністра Олексій Чернишов, який висловив готовність сприяти у просуванні даного напрямку.

⠀

За результатами зустрічі було прийнято рішення про подальшу роботу по просуванню індустріальних парків в Україні і поліпшенню інвестиційної привабливості України.

⠀

Генеральний директор компанії IMC Валерій Кирилко дав серйозну оцінку даній зустрічі та зазначив, що розглядає дану зустріч, як знаменну подію для компанії і для української економіки, в цілому.

Профіль заводу - виготовлення одноразового алюмінієвого посуду.

⠀

В ході зустрічі сторони обговорили можливість розташування в індустріальному парку виробничих потужностей заводу.

⠀

Представники компанії- потенційного резидента продемонстрували планувальні рішення майбутнього цеху та обговорили технічні питання розміщення заводу в індустріальному парку.

⠀

Також представниками компанії IMC було оглянуто виробничі лінії підприємства, склад сировини та готової продукції.

⠀

Компанія ІМС отримала всю необхідну технічну інформацію для подальшої розробки проекту заводу на території індустріального парку «Солтанівка».

В процесі зустрічі обговорювали:

• питання розвитку індустріальних парків в Україні;

• законодавчі ініціативи (законопроект 4416-1), які повязані з розвитком ІП;

• ситуацію, яка склалася сьогодні в агропромисловій галузі.

⠀

Окрему увагу приділили важливому питанню розвитку агроіндустріальних парків, як окремого виду індустріальних парків. Цей окремий формат індустріальних парків успішно розвивається в багатьох країнах світу, і зарекомендував себе, як ефективне виробниче рішення для аграріїв. На макрорівні розвиток агропромислових парків створює ланцюжок доданої вартості, стимулює розвиток регіонального сільськогосподарського ринку, створює робочі місця, а також зміцнює малий і середній бізнес.

⠀

З огляду на те, що Україна є аграрною країною, розвиток такого виду спеціалізованих промислових парків є одним з ключових факторів активного зростання економіки країни і агросектора, зокрема.

⠀

Сьогодні необхідно якнайшвидше закріпити в нормативних державних актах поняття «агропромисловий парк». На жаль, сьогодні в українській практиці термін юридично не визначений і ніяк не описаний в законодавчих актах.

Також необхідна формалізація профільних інструментів стимулювання даного напрямку - створення окремих стимулів від держави і окремих "правил гри" для даного сектора допоможе зрушити питання з мертвої точки.

⠀

Під час процесу зустрічі:

• сторони знайшли порозуміння в обговорюваних питаннях;

• наголосили на важливості подальшої практичної підтримки з боку Української держави;

• виробили план подальших дій по роботі в даному напрямку.

⠀

Роман Лещенко позитивно сприйняв ініціативи, які продемонструвала команда ІМС та пообіцяв надати всю необхідну підтримку в питанні розвитку індустріальних парків в Україні.

З боку «Екополіс ХТЗ» були присутні Віталій Баранніков - директор керуючої компанії і Віктор Оборський - заступник директора керуючої компанії. З боку компанії IMC на переговорах був присутній Генеральний директор Валерій Кирилко.

⠀

В процесі зустрічі:

• обговорили можливість співпраці щодо наповнення індустріального парку «Екополіс ХТЗ» резидентами з залученням компанії IMC;

• обговорили критерії відбору потенційних резидентів в яких зацікавлений даний індустріальний парк;

• обговорили терміни і варіанти розміщення резидентів на території індустріального парку;

• обговорили важливі нюанси реєстрації даного індустріального парку в Реестре України - команда компанії IMC розповіла про особливості правового режиму пов'язаного з реєстрацією індустріального парку та процедуру взаємодії з державними органами;

• був оглянутий і проаналізований детальний майстер-план «Екополіс ХТЗ», обговорені ключові особливості даного плану парку і критерії відповідності майбутніх резидентів санітарним і екологічним вимогам.

⠀

Даний індустріальний парк буде займати частину території Харківського тракторного заводу. Загальна площа цієї території 150 га.

⠀

«Екополіс ХТЗ» – багатофункціональний квартал, до складу якого планується включити:

- Індустріальний парк;

- Бизнес-парк, декілька бізнес-центрів;

- Торгово-розважальний центр;

- Житловий мікрорайон.

⠀

✅ В кінці зустрічі сторони обмінялися своїм баченням подальшого економічного розвитку індустріального парку «Екополіс ХТЗ», обговорили всі ключові особливості даного інвестиційного проекту і перспективи їх реалізації з урахуванням специфіки розміщення індустріального парку.

На зустрічі в складі делегації були присутні:

• Голова САСС Джонг Джин Енг,

• Директор САСС Сонг Ен Хва,

• Генеральний секретар САСС,

• Представники САСС, що працюють на території України, Казахстану,

• зацікавлені у співпраці інвестори.

⠀

???? В ході розмови:

• обговорювали можливі варіанти в сумісній діяльності в проектах індустріальних парків на території України;

• обговорили можливості залучення корейською стороною корейських резидентів до індустріальних парків України;

• активно задавалися питання корейською стороною на рахунок умов роботи на території України, різних можливостей інвестування і термінів окупності інвестиційних проектів.

• корейська сторона виявила окремий інтерес стосовно участі в українських проектах пов'язаних з переробкою відходів при створенні екоіндустріальних парків.

• були презентовані можливості компанії IMC, стратегічні плани і тактичні цілі компанії щодо подальшого охоплення ринку індустріальних парків України. Також були презентовані проекти, які зараз активно веде компанія IMC - окремі промислові майданчики та індустріальні парки, зокрема ІП «Солтанівка»;

⠀

✅ Команда компанії IMC надала детальну консультацію стосовно усіх зацікавивших корейську сторону питань - умови роботи на території України, податкові умов, рівень заробітної плати населення та інше.

⠀

✅ Сторони домовилися обмінятися листами про наміри, договорами про співпрацю і почати реалізацію кількох спільних пробних проектів.

В процесі робочої поїздки були проведені переговори з Великодолинською селищною громадою Одеського району щодо розміщення на території громади індустріального парку. На зустрічі був присутній голова громади Лук'янчук Микола Іванович і Головний архітектор громади.

⠀

???? В процесі переговорів:

• обговорили умови створення індустріального парку на території громади;

• оцінили потенційно перспективні земельні ділянки та можливі локації під забудову;

• проговорили додаткові технічні моменти пов'язані з реалізацією проекту - питання інженерної та транспортної інфраструктури на території ІП, зокрема.

Крім цього було оглянуто кілька земельних ділянок, які сьогодні потенційно розглядаються під будівництво в Одеській області.

⠀

На завершення поїздки відбулася зустріч з представником Одеської обласної адміністрації, який відповідає за залучення інвестицій в регіон.

???? В процесі зустрічі:

• обговорили можливість створення індустріальних парків на території Одеської області;

• проаналізували можливі локації і земельні ділянки для початку будівництва;

• проговорили перспективи реалізації даного проекту і вплив на економіку і розвиток Одеської області.

⠀

✅ Після переговорів сторони прийшли до висновку, що на даному етапі розвитку регіону достатньо буде організувати близько 5-6 індустріальних парків на область.

Цікаво, що Одеська область є однією з 3 областей України, яка найбільш пріоритетна для розвитку індустріальних парків. Сьогодні ця область за рівнем розвитку і потенціалу іде на рівні з Львівською та Київською областями.

⠀

✅ На жаль, в даній області на сьогоднішній день немає жодного діючого активного індустріального парку, незважаючи на 2 офіційно зареєстрованих. Для цього компанія IMC до кінця року планує остаточно визначиться з типом, спеціалізацією і локалізацією індустріальних парків, які вона буде розвивати в Одеському регіоні.

В рамках даного Меморандуму сторони домовилися про подальшу співпрацю відносно розвитку індустріальних парків на території України. Китайська сторона сьогодні шукає можливості для переміщення своїх виробничих потужностей ближче до Європейського ринку. Для цього розглядаються різні варіанти розміщення окремих підприємств і заводів на території України і в сусідніх країнах СНД.

⠀

???? На зустрічі були обговорені різні можливі локації індустріальних парків в яких можна розміщувати китайські заводи.

⠀

???? Окремо була обговорена можливість створення індустріальних парків в яких будуть розміщуватися виключно китайські оператори. Важливо враховувати, що для таких парків необхідна потужна інфраструктурна забезпеченість і значна масштабність за розміром - починаючи від 100 га. На жаль, сьогодні в Україні таких майданчиків мало.

⠀

✅ З китайської сторони були запропоновані додаткові можливості для обміну досвідом:

- знайомство з різними Асоціаціями китайської промисловості;

- запрошення команди IMC взяти участь в інвестиційній виставці "China International Fair for Investment&Trade", яка проходитиме в Китаї в кінці цього року;

- запрошення взяти участь в різних міжнародних онлайн заходах, які будуть проходити між українською та китайською стороною в 2021 і 2022 роках.

⠀

✅ Переговори пройшли в позитивному руслі. Підписаний Меморандум поклав початок відносинам сторін відносно співпраці в сфері індустріальних парків України.

«Леся» це колишня Новоград-Волинська швейна фабрика, заснована в 1965 році. Сьогодні - це сучасне швейне виробництво, яке має надсучасне швейне та технологічне обладнання, та правцює виключно з европейськими замовниками.

⠀

❗️ Відмінною особливістю цієї фабрики є те, що понад 90% продукції підприємство виготовляє на експорт для німецької компанії Leineweber (торгова марка BRAX) та всесвітньо відомої торгової марки HUGO BOSS.

Потужність виробництва - 700 тисяч виробів на рік.

⠀

???? В процесi відвідування:

• Була оглянута надсучасна (єдина в своїм класі) фабрика з фарбування та обробки готового одягу «RGT Ukraine», партнером фабрики «Леся».

• Команда компанії IMC відвідала всі фабричні цехи фабрики «Леся», і ознайомилася з процесом виробництва.

• Був оглянутий автоматизований 4х поверховий склад готової продукції.

⠀

Основною метою поїздки було обговорення ідеї створення FASHION-кластера в індустріальному парку в Новоград-Волинську. Попит на такий формат величезний, але поки ніким в Україні не реалізований.

FASHION-кластер у вигляді індустріального парку може забезпечити повний цикл виробництва - від зберігання тканин до видачі вже готової пошитої продукції. Фабрика «Леся» планує бути одним з ключових операторів цього парку. Кількість і склад інших резидентів і операторів будуть визначені в процесі реалізації проекту.

⠀

✅ На зустрічі також були присутні представники Агенції Регіонального Розвитку Житомирській області. З ними обговорювалась можливість розташування цього кластеру в складі індустріального парку розміром 39га, який проектується поблизу села Броники(Vasil Osadchuk) Новоград-Волинського району.

✅ Була обговорена можлива участь компанії IMC в розробці концепції цього парку та участь в наступній його реалізації.

Метою підписання даного Меморандуму є:

• об’єднання зусиль, спрямованих на розвиток індустріальних та еко-індустріальних парків на території України,

• покращення екологічної ситуації в регіонах України,

• розвиток економічного та інноваційного потенціалу України.

⠀

???? Співпраця Сторін передбачає:

• розповсюдження інформації та промоція по всій території України інформації про концепцію еко-індустріальних парків, сучасної ділової інноваційної інфраструктури для вітчизняних і закордонних учасників таких парків усіх форм власності;

• створення додаткового імпульсу розвитку екологічних технологій в українській промисловості;

• налагодження і провадження координованої інформаційної підтримки суб’єктів в сфері індустріальних парків стосовно залучення інвестицій та обміну інформацією про найкращі доступні технології;

• проведення ініціативної та взаємоузгодженої роботи з розширення кола партнерів в сфері розвитку еко-індустріальних парків.

⠀

З боку проекту Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку координатором виступає Клещов Антон Йосипович.

⠀

Згідно з цим Меморандумом у межах своєї компетенції сторони спільно діятимуть у питаннях активізації розвитку індустріальних та еко-індустріальних парків України.

Компанія ІМС планує впроваджувати технологію екоіндустріальних парків в своїх майбутніх проектах індустріальних парків і планує співпрацювати з даним проектом для проведення робіт і отримання додаткових консультацій.

⠀

✅ Ми пишаємося тим, що наша команда - це єдина команда в Україні, яка підписала даний Меморандум і має можливість розпочинати міжнародні колаборації з всесвітньо відомими організаціями з метою стимулювання розвитку індустріальних парків на території України.

21.09 представники компанії Industrial Management Company (IMC) відвідали бізнес-парк "Terminal Z", який знаходиться в Бориспільському районі, Київської області.

⠀⠀⠀

З боку IMC на зустрічі були присутні Керуючий Партнер Олег Чернецький та Генеральний Директор Валерий Кирилко.

⠀⠀⠀

Керівництво бізнес-парку "Terminal Z" провели екскурсію і продемонстрували вже побудовані площі, розповіли про майбутні плани та перспективи для розвитку.

⠀⠀⠀

???? В процесі зустрічі:

• обговорили можливість спільної подальшої роботи з розвитку даного парку;

• проговорили можливе створення на базі даного парку - АГРОПАРК (агроіндустріальний парк).

⠀⠀⠀

Представники компанії IMC високо оцінили якість вже створеного і працюючого бізнес-парку.

⠀⠀⠀

???? Для довідки:

Ціль “Terminal Z” - запропонувати компаніям в сфері агро, харчування, торгівлі та логістики привабливий багатофункціональний простір у зручному місці недалеко від Києва, для їхнього розвитку та співпраці. Спрямованість парку являє собою «екосистему» для агропідприємств, які планують стати резидентами даного парку.

⠀⠀⠀

???? Особливості “Terminal Z”:

• 10 хвилин до міжнародного аеропорта «Бориспіль»;

• 15 хвилин до метро «Бориспільська»;

• Логістична зона поблизу аеропорту і авто траси з можливістю оренди офісів;

• Гнучка система користування землею з основними комунікаціями і дозволами для виробництва;

• Можливість оренди великих площ складів классу А (кожний площею 15 000 кв.м);

• Можливість орендувати склади, офіси та демонстраційні зони біля аеропорту й автотраси.

⠀⠀⠀

???? Агропарки - це окремий формат індустріальних парків, який успішно розвивається в багатьох країнах світу, і зарекомендував себе, як ефективне виробниче рішення для аграріїв.

⠀⠀⠀

???? Агропромисловий парк – це організована на виділеній ділянці промислова територія, що забезпечує сільгоспвиробників матеріально-технічною базою для переробки, зберігання, транспортування і реалізації сільськогосподарської продукції. Їх ключова задача - скоротити ланцюжок від виробника сільськогосподарської продукції до кінцевого споживача.

⠀⠀⠀

???? Основні користувачі таких парків:

• фермерські господарства;

• агропідприємства;

• компанії, які виробляють сільгосппродукцію;

• сервісні компанії, що працюють в агросекторі.

⠀⠀⠀

Ми пишаємося тим, що до промислового розвитку нашої країни причетні такі амбітні проекти, як “Terminal Z”.

Компанія IMC з задоволенням долучиться до розвитку даного проекту.

В рамках якого представники бізнесу та влади розповідали про міжнародний досвід стимулювання розвитку індустріальних парків та реальні інструменти інвестування в індустріальні парки, передбачені новим законом України "Про індустріальні парки" та законопроєктами №5688 та №5689.

До обговорення долучилися понад 150 учасників, серед яких представники держави, міжнародного та українського бізнесу, спікери з Польщі, США, Чехії та Китаю.

Спікерами з боку уряду були:

• Олексій Чернишов, Міністр розвитку громад та територій України.

• Ірина Новікова, заступниця міністра економіки України.

• Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку.

• Дмитро Наталуха, голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Іноземні спікери:

• Бартоломей Островський, віце президент ALDA – Європейської асоціації місцевої демократії, екс-заступник директора Вроцлавського технопарку (Польща).

• Душан Кулка, керівник напрямку з просування експорту програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України” (Чехія).

• Харві Керолл, американський бізнесмен, девелопер індустріальних парків (США).

• Чень Чфунфен, директор Українсько-китайської Міжнародної асоціації (Китай).

Важливі факти, які були оприлюднені на цьому заході:

1. За останні 30 років Україна втратила половину свого промислового потенціалу. Сьогодні нам не вистачає 220 млрд доларів, щоб наздогнати сусідню Польщу за прямими іноземними інвестиціями на душу населення.

2. Створення індустріальних парків визначено стратегічно важливим завданням. В Україні планують створити 25 індустріальних парків до 2025 року, на цей напрямок щорічно планують виділяти від 2 до 3 млрд. грн.

3. У 2016-2020 - фінансування індустріальних парків з ДФРР складало 7,6 млн грн.

4. У 2021 році ДФРР вже виділив 72 млн. грн. на розбудову інфраструктури чотирьох індустріальних парків — у Бучі, Житомирі, Кам’янці-Бузьці та Маріуполі.

5. Мінрегіон продовжує працювати над створенням умов для потенційних інвесторів в індустріальні парки — наразі очікується прийняття двох законопроєктів (№5688, №5689), що передбачають відповідні фіскальні стимули.

Команда IMC також взяла участь у даному заході.

✅ Генеральний директор нашої компанії Валерій Кирилко виступив в якості спікера та експерта на Круглому столі, який був присвячений розвитку індустріальних парків в Україні.

✅ Давали експертні коментарі представникам преси та телеканалу ICTV.

✅ Домовилися про співпрацю з багатьма потенційними резидентами для індустріального парку «Солтанівка», що знаходиться під Києвом.

✅ Обговорили заходи підтримки для майбутніх інвесторів та резидентів та плановані кроки влади відносно розвитку індустріальних парків безпосередньо з Олексієм Чернишовим.

«Пріоритетне завдання держави на сьогодні — створити достатньо стимулів для інвесторів та надати потужний рестарт промисловості нашої держави», — підкреслив Олексій Чернишов.

Тішить той факт, що всі гілки влади та бізнесу готові та активно співпрацюють у відношенні розвитку індустріальних парків в Україні.

РОЗМІЩЕННЯ:

В межах міста Львова, у промисловій зоні Сигнівка.

⠀⠀

ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ:

Земельний банк, девелопмент, здача в оренду, довгострокове придбання та утримання.

⠀⠀

ТИПИ ПРИМІЩЕНЬ:

Логістика, виробництво, офіс, роздрібна торгівля, промисловість.

⠀⠀

ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА ДІЛЯНКИ:

19 Га з можливістю будівництва приміщень класу А із загальною площею 100 000+ м² (11740 м² буде готово для експлуатації в першій половині 2022 р.)

⠀⠀

ІНФРАСТРУКТУРА:

Постачання природного газу: 2000 м³/год

Водопостачання: 1500 м³/доба

Електрозабезпечення: 7 мВт

Телекомунікації: 4G, оптоволоконний кабель

⠀⠀

ТРАНСПОРТ:

3,5 км/8 хв до кільцевої дороги / головна дорога / A4 / E40

6,8 км/12 хв до аеропорту

залізничний термінал, сполучення громадського транспорту

Парк створить близько 1000 робочих місць.

⠀⠀

✅ В рамках робочої зустрічі:

була оглянута територія індустріального парку,

пройшло ознайомлення з концепцією парку,

були визначені варіанти подальшої співпраці між ініціаторами парку «Sparrow Capital» та компанією ІМС.

⠀⠀

✅ В процесі переговорів був укладений договір про співпрацю відносно розвитку данного індустріального парку компанією ІМС. Компанія ІМС буде допомагати в залученні і пошуці потенційних резидентів на окремі функціональні блоки парку “Спарроу Парк Львів”.

На заході Валерій Кирилко, Генеральний Директор компанії IMC поділився цікавим прикладом реновації промислових зон - реальним кейсом заводу «Електрон», який знаходиться у Кам'янці-Подільському.

⠀⠀

Завод «Електрон» був побудований у 1968 році. Це було провідне підприємство у Радянському Союзі із випуску зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв та змінних магнітних дисків для ЕОМ. На заводі працювало більше 8 тисяч людей і за оснащенням йому не було рівних.

⠀⠀

Компанія ІМС займається брокериджом промислових приміщень промислової ділянки типу «brownfield» «Електрон», місто Кам'янець-Подільськ, Хмельницької області.

⠀⠀

Була розроблена концепція реновації даної промислової ділянки і запропоновано будівництво на території заводу:

• торгово-розважального центру «Електра»,

• смарт-квартир та апартаментів,

• бізнес-центрів, каворкінгів, готелів,

• ресторанів, нічних клубів/фітнес-клубів,

• промислових об'єктів.

30.09 Генеральний директор компанії ІМС Валерій Кирилко відвідав Солотвинську громаду і провів переговори з рабочою групою Солотвинської адміністрації.

⠀⠀

У процесі відвідування Солотвинської громади:

• були проведені польові дослідження населених пунктів Солотвино і Біла Церква, Закарпатської області,

• оглянута земельна ділянка розміром 32 га на якій планується будівництво ІП,

• оглянуті потенційні місця для розміщення майбутніх вантажних контрольно-пропускних пунктів,

• обговорені плани робіт по створенню концепції та подальшому розвитку даної території.

⠀⠀

Додатково були обговорені основні умови для створення індустріального парку:

- Відповідність ділянки та наміру створення ІП Закону "Про індустріальні парки";

- Обовязкове проведення аналізу транспортної доступності, дорожнього сполучення, топографічних та геологічних умов ділянки, прилеглої забудови, існуючих споруд та діючих підприємств;

- Формулювання бачення майбутнього наповнення ІП та учасників проекту;

- Розробка майстер-плану індустріального парку, фінансової моделі проекту та виконання концептуального дизайну проекту;

- Попереднє визначення необхідної потужності мереж для діяльності ІП.

⠀⠀

Солотвинська громада одна з перших в Закарпатській області почала роботу в напрямку створення індустріального парку.

«Азовмаш» розташований на площі понад 230,0 га і налічує понад 30 основних виробничих цехів, оснащених 25.000 одиницями основного технологічного устаткування.

⠀⠀

«Азовма́ш» — найбільше машинобудівне підприємство України, яке спеціалізувалося на випуску обладнання для гірничо-металургійного комплексу, цистерн-вагонів, портових кранів, котлів, паливозаправників:

У 2003 році виготовили 13,5 тисяч вагонів.

У 2011 році виготовлено 16,4 тисяч одиниць рухомого складу.

У 2012 році «Азовмаш» випустив 15,3 вагонів.

У 2013 році, в зв'язку з забороною поставок неякісного лиття в Росію, виробництво вагонів скоротилося до 10,4 од.

У 2015 році виробили близько 600 вагонів.

У 2014 році виготовили 48 вагонів.

⠀⠀

У минулому промисловий гігант півдня України, а зараз майже порожнє та неактивне підприємство, яке вимагає якісної реновації та перезапуску.

⠀⠀

У процесі відвідування:

була оглянута земельна ділянка, споруди та площі, які знаходяться на підприємстві;

була оглянута інфраструктура, проаналізовані інженерні та транспортні комунікації, які підведені на територію даного підприємства.

⠀⠀

З керівництвом заводу «Азовмаш» були проведені переговори на предмет співпраці та залучення експертної команди компанії IMC для реновації промислової ділянки типу «BROWNFIELD» на території підприємства "Азовмаш" або якісного редивелопменту даної території.

Головна тема заходу:

«Зростання галузі: нове законодавство, сучасні технології та новий зміст».

⠀⠀

Організаторами виступили:

• Конфедерація будівельників України

• Ukrainian Real Estate Club

• Pro.Property

⠀⠀

Серед спікерів були великі гравці ринку та профільні представники влади:

• Лев Парцхаладзе, Президент КБУ;

• Олена Шуляк, Заступниця голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;

• Наталія Козловська, Заступниця Міністра розвитку громад та територій України;

• Семен Кривонос, Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України;

• Дмитро Сенниченко, Голова Фонду державного майна України;

• В'ячеслав Негода, Заступник Міністра розвитку громад та територій України;

• Віталій Безгін, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету ВРУ;

• Володимир Зубик, Засновник ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД»;

• Сергій Пилипенко, Генеральний директор ПБГ «Ковальська».

⠀⠀

Теми, які обговорювали експерти:

• Як забезпечити сприятливі умови для зростання будівельної галузі?

• Якій інвестиційний потенціал має ринок нерухомості, які обмеження стримують його зростання?

• Як сприяти розвитку міст та громад?

⠀⠀

Генеральний директор компанії IMC Валерій Кирилко був запрошений організаторами на конференцію в якості спікера та учасника панелі «Розвиток міст та громад: виклики та рішення».

⠀⠀

Виступ Валерія Кирилко був присвячений:

• проблемам сучасних громад в Україні – відсутності кваліфікованих кадрів, відсутності фінансування та розуміння, як правильно інвестиції залучати;

• аналітиці законодавства та стратегій розвитку громад;

• змінам та новинам галузі за останній рік;

• можливим варіантам «виходу з кризи» - створенню економічних магнітів для ОТГ - індустріальних парків, які на 1 га території здатні забезпечити 60 робочих місць та податки в місцеві бюджети.

⠀⠀

Панельна дискусія виявилася запальною.

Було багато запитань та обговорень після виступу до спікера.

09.11 пройшло друге засідання Консультативної ради проєкту GEIPP-Ukraine «Глобальна програма екоіндустріальних парків в Україні: впровадження на місцевому рівні» (UNIDO)

⠀⠀

Головні теми засідання:

• Презентація основних досягнень та подальших планів проєкту GEIPP-Ukraine у питанні впровадження політики екоіндустріальних парків (ЕІП);

• Погляд приватного сектору на ЕІП: варіанти підтримки індустріальних парків та компаній для створення сприятливих умов при трансформації/модернізації їх за принципами ЕІП.⠀⠀

На засіданні детально обговорювалися 3 ключові блоки:

1. Внесені зміни до Закону «Про індустріальні парки» та слабкі сторони законодавчої бази відносно екоіндустріальних парків – проблеми та ініціативи, які мають бути реалізовані для розвитку ЕІП;

2. Слабка обізнаність населення відносно екоіндустріальних парків та індустріальних парків, в цілому;

3. Фінансові та не фінансові стимули від ЕС для модернізації українського бізнесу за принципами ЕІП. Практики стимулювання екологічних проектів в розвинених країнах.

⠀⠀

Усі ці питання були детально обговорені та задекларовані у вигляді списку пропозицій, які стануть основою для подальшої діяльності GEIPP-Ukraine в Україні.

⠀⠀

Також у засіданні та у робочій группі брав активну участь Генеральний Директор IMC Валерій Кирилко. Валерій виступив з доповіддю щодо взаємодії з основним офісом UNIDO щодо подальшого розвитку екоіндустріальних парків та розповів про практичний досвід популяризації теми ЕІП в ОТГ, ОДА та серед ініціаторів індустріальних парків.

⠀⠀

Наступне засідання Консультативної ради проєкту GEIPP-Ukraine відбудеться 13.12.

Розробкою концепції займалася компанія Іndustrial Management Company (IMC).

⠀⠀

У рамках презентації було представлена майбутня візуальна та технічна концепція забудови парку, яка відповідає даним характеристикам:

• Розмір ділянки 332 063 кв.км

• Під забудову 187 585 кв.км

• Дороги, парковки, загальні зони 144 476 кв.км

• Загальна площа будівництва проекту 204 460 кв.км

• Площа адміністративних та офісних приміщень 22 500 кв.км

• Площа виробничих приміщень 126 120 кв.км

• Площа складських приміщень 55 840 кв.км

⠀⠀

Промислова спеціалізація індустріального парку «Марамуреш»:

• Деревообробна промисловість

• Меблева промисловість

• Машинобудівна промисловість

• Складські та логістичні об'єкти

• Виробництво високотехнологічної продукції та продукції з високою доданою вартістю

• Інші галузі, сумісні із вищезазначеними.

⠀⠀

На сесії Солотвинської селищної ради 11.11.2021 концепція була одноголосно прийнята і затверджена. В найближчий місяць планується подання даної концепції на реєстрацію до Міністерства Економіки

В рамках даного Меморандуму сторони домовилися про подальшу співпрацю відносно індустріалізації, переробки та розвитку в Україні ефективних та сучасних індустріальних парків. Польська сторона достатньо давно займається проблематикою реіндустріалізації України і створенням відповідної інфраструктури, особливо за участі об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Для цього розглядаються різні варіанти розміщення окремих підприємств і заводів на території України.

⠀⠀⠀⠀

Окремо була обговорена можливість створення індустріальних парків в яких будуть розміщуватися польські оператори.

⠀⠀⠀

З польської сторони були запропоновані додаткові можливості для обміну досвідом:

- знайомство з різними Асоціаціями та організаціями польської промисловості;

- запрошення команди IMC взяти участь в виставках та заходах, які відбудуться в 2022 році;

- запрошення взяти участь в різних міжнародних онлайн заходах, які будуть проходити між українською та польською сторонами в 2022-2023 роках.

⠀⠀⠀

Переговори пройшли в позитивному руслі. Підписаний Меморандум поклав початок відносинам сторін відносно співпраці в сфері індустріальних парків України.

Навчальний вебінар проводився з ціллю допомоги та роз’яснити ключові положення стосовно індустріальних парків директорам з розвитку бізнесу, операційним директорам, директорам з логістики, інвестиційним та комерційним банкірам, а також особами, які відповідають за виробництво.

На вебінарі обговорювали такі питання:

Методика розробки концепції та бізнес-моделі індустріальних парків;

Дозволені та заборонені види діяльності в парках;

Останні законодавчі зміни в регулюванні діяльності індустріальних парків;

Механізми створення індустріальних парків;

Ключові фінансові показники по індустріальним паркам;

Існуючі преференції: відповідно до закону та насправді;

Очікувані зміни щодо введення податкових та митних пільг;

Можливості залучення зовнішнього фінансування для створення індустріального парку.

Розглянули питання створення та функціонування індустріальних парків, а також доступні і потенційні фінансові, юридичні, податкові та митні стимули створення та роботи в індустріальних парках.

На вебінарі Валерій Кирилко, Генеральний Директор компанії IMC розповідав про:

огляд стану ІП в Україні – остання статистика на 3 квартал 2021 року;

огляд існуючих індустріальних парків – діючих та в процессі будівництва;

підключення до мереж – методика, проблеми та їх вирішення;

відносини ініціаторів ІП з місцевими органами влади.

Основною метою Форуму стало:

• розкриття можливостей регіонів та сприяння з боку обласних та місцевих органів влади вирішенню практичних питань розвитку індустріальних парків,

• залучення іноземних інвесторів до їх створення та ефективного функціонування,

• презентація окремих ІП.

⠀⠀⠀

Основні та найважливіші моменти, які були озвучені на Форумі:

До Держбюджету на 2022 рік передбачено фінансування на розвиток інфраструктури індустріальних парків у розмірі 400 млн. грн., для отримання якого потрібна буде розробка якісних концепцій (включаючи промоційний план із залучення резидентів) та проектно-кошторисна документація.

З моменту ухвалення у вересні закону "Про внесення змін до Закону України "Про індустріальні парки"" (№1710-IX) в Україні вже розпочато створення 24 нових індустріальних парків.

Сукупно заявлені інвестиції у нові проекти ІП становлять 884 млн. грн., загальна площа парків – 557 га. Якщо ці дані перевести в робочі місця за коефіцієнтами Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку UNIDO, то лише у цих 24 парках можна створити 28 тисяч робочих місць.

За оптимістичним сценарієм, в Україні передбачається в найближчі роки повноцінний запуск 100 індустріальних парків, серед яких у існуючі парки в середньостроковій перспективі буде інвестовано 100 млн дол., а в нові – 200 млн дол. Очікується, що додатковий обсяг залучених інвестицій становитиме 15,7 млрд. доларів.

Планується, що щорічно з державного бюджету виділятиметься не менше 2 млрд. грн. на фінансування будівництва, реконструкції, функціонування та облаштування ІП. Зокрема, кошти виділятимуться і на компенсацію відсоткової ставки за кредитом для здійснення господарської діяльності ІП.

⠀⠀⠀

02.12 Генеральний Директор IMC Валерій Кирилко виступив на Форумі з темою «Огляд Індустріальних Парків України: статистика та тренди»:

• остання світова статистика;

• реальна ситуація з ІП в Україні;

• динаміка реєстрації ІП по роках;

• вигода для інвесторів почати свій бізнес в Україні в порівнянні з іншими країнами;

• існуючі проблеми.

⠀⠀⠀

03.12 Валерій Кирилко розповідав про проекти, розвитком яких займається компанія IMC:

• індустріальний парк «Солтанівка», який знаходиться в Київській області;

• ІП «Марамуреш» на Закарпатті;

• Агропарк “L-taun park” в Київській області;

• «Nika park».

Метою форуму стало підкреслення потенціалу українських індустріальних парків для перетворення їх в екоіндустріальні, що означає що вони будуть економічно вигідними для бізнесу, екологічно-дружніми та соціально-орієнтованими.

Генеральний директор компанії IMC Валерій Кирилко також приймав участь в якості експертного спікера на Форумі:

• Розповів про потреби резидентів в плані законодавчих ініціатив та інформаційної підтримки;

• Поділився досвідом успішного маркетингу індустріальних парків;

• Розповів про те, на скільки зараз індустріальні парки готові переходити на модель екоіндустріальних, тобто, запроваджувати екологічні рішення, такі як індустріальний симбіоз, наприклад.

Також Валерій відповів на кілька важливих бліц-питань цікавих аудиторії:

- Легше збудувати новий екоіндустріальний парк чи перетворити існуючий на еко-модель?

- Чи є інтерес місцевих жителів працювати в індустріальних парках?

- Чи є в Україні гарантування підключення до мереж?

- Чи відіграють наразі керуючі компанії вагому роль в індустріальних парках?

Перелік послуг на цьому етапі:

• Детальний аналіз існуючої ділянки, логістичного та комунікаційного забезпечення;

• Розробка маркетингової та технічної концепції, опис формату індустріального парку;

• Архітектурний майстер-план з описом майбутніх об'єктів;

• Економічний розрахунок витрат і окупності індустріального парку.

Розроблена нова концепція буде наступного змісту:

• місцезнаходження, актуальний стан та найближче оточення ділянки та об'єктів на ній;

• рекомендований формат комплексу та його наповнення:

• стратегія залучення резидентів («якірних» резидентів та інших);

• архітектурна концепція проекту.

Для створення концепції парку ми проводимо детальний аналіз усіх факторів, що впливають на успіх і прибутковість індустріального парку, і здійснюємо моделювання декількох можливих варіантів розвитку. Формат розробленої концепції відповідає формату, необхідного для реєстрації в Державному реєстрі індустріальних парків України.

Створення маркетингової «упаковки» та реалізація маркетингової кампанії ІП, включає:

• розробку маркетингової концепції та стратегії;

• окреслюються реальні вигоди розміщення для майбутніх резидентів парку;

• формування назви ІП, та розробку логотипу і всіх належних атрибутів;

• створення сайту-візитівки ІП;

• створення відповідних сторінок в соціальних мережах;

• запуск PR-кампанії;

• розробка презентації ІП для Direct-mail;

• розробка презентаційного буклету;

• розробка сценарію презентаційного рекламного ролика.

Наступним етапом роботи є просування індустріального парку та процес комерційної реалізації (продажу, оренди) площ індустріального парку, який включає в себе всі необхідні бізнес-процеси:

• розробка та проведення рекламної кампанії;

• пошук резидентів, учасників індустріального парку;

• фізичне та електронне розсилання презентації ІП;

• проведення телефонного маркетингу серед потенційних резидентів;

• показ індустріальної ділянки потенційним резидентам ІП;

• презентація ІП на профільних заходах та конференціях;

• презентація ІП іноземним потенційним резидентам та посередникам;

• створення "сlеаring housе" для роботи з потенційними клієнтами, проведення презентацій проекту за участю представників державних і комерційних структур;

• розробка типового договору оренди або продажу, проведення переговорів з потенційними клієнтами та укладання контрактів на оренду або продаж приміщень;

• брокеридж (оренда, продаж) приміщень або земельних ділянок ІП.

Силами компанії здійснюється організація офісів продажів: як на території самого об'єкта, так і в центральному офісі компанії в м. Києві. В процесі цього відбувається формування команди брокерів і обслуговуючого цей процес персоналу (юристи, бухгалтери-касири, рекламісти, PR-щики і т.д.).

Фахівці компанії у повному обсязі представлять інтереси замовника на етапі проектування та будівництва.

У процесі супроводу компанія IMC виконуватиме роботи з проектування та будівництва.

Проектування:

• розробка проектної документації для будівництва, включаючи: архітектурно-будівельні, технологічні, конструктивні, інженерні рішення;

• організацію взаємовідносин із державною дозвільною системою - врегулювання відносин з місцевою адміністрацією та органами влади;

• оформлення дозвільних документів, включно з дозволом на будівництво і введення об'єктів будівництва в експлуатацію;

• управління та координування робочого проектування, забезпечення відповідності робочої документації вимогам узгоджених стадій.

Будівництво:

• розробку та оптимізацію програми будівництва;

• контроль за строками і бюджетом будівництва;

• отримання погоджень при проведенні робіт із зовнішніх комунікацій;

• контроль за якістю і технікою безпеки будівельних робіт;

• проведення контрольних та оперативних нарад учасників проекту;

• контроль за підготовкою об’єкта до введення в експлуатацію.

• проведення тендерних процедур стосовно вибору генеральних та інших підрядників для будівництва.

• рroject-management етапу будівництва та авторський нагляд.

• координування роботи сторонніх організацій.

• будівництво доріг та необхідної інфраструктури;

На стадії будівництва найбільш важливим є контроль за строками виконання робіт, якістю робіт і витратами. Таким чином, будівництво здійснюватиметься під постійним наглядом групи менеджменту компанії IMC, що проконтролює якість виконання робіт, ініціює проміжні виплати і простежить за дотриманням строків.

Управління ІП – це комплекс заходів, пов’язаних з експлуатацією будівель і споруд, створенням необхідних умов функціонування об’єкта відповідно до його призначення, а також отримання прибутку від цього виду діяльності.

У процесі буде сформований управлінський апарат компанії і налагоджені бізнес-процеси, що дозволять найбільш ефективно управляти об’єктом, отримувати максимум прибутку від його експлуатації. Перелік та якість послуг можуть бути адаптовані до побажань власника або окремих власників/орендарів.

Стандартний пакет послуг з технічного обслуговування і експлуатації об'єктів загальної інфраструктури парку включає:

• Створення, розвиток, експлуатація інженерної інфраструктури, підведення і підключення об'єктів до інженерних комунікацій.

• Обслуговування інженерних мереж – теплопостачання, зливової каналізації, пожежного водопроводу, водопостачання та водовідведення, електропостачання.

• Утримання території під об'єктами спільної інфраструктури.

• Адміністративне і інженерний супровід експлуатації.

• Забезпечення безпеки і контрольно-пропускного режиму.

Інфраструктура вже побудованого індустріального парку обслуговується кваліфікованим персоналом керуючої компанії:

• Черговий технічний персонал присутній на території парку 24 години на добу.

• Служба експлуатації відповідає за обслуговування об'єктів загальною інженерної інфраструктури парку.

• В рамках окремих договорів можливо також обслуговування об'єктів компаній-резидентів.

• Бюджет на обслуговування інфраструктури парку формується за принципом "відкритої книги", затверджується щорічно, за запитом резидентам надається вся первинна документація по обслуговуванню.

Резиденти індустріального парку можуть скористатися додатковими послугами з обслуговування та утримання об'єктів інфраструктури на своїх ділянках. Базовий набір послуг передбачає обслуговування інженерних мереж, прибирання загальної території, клінінг, кейтеринг, ІТ підтримку, юридичні послуги, підбір персоналу. Додаткові послуги надаються на підставі прейскуранта цін на послуги, що затверджується на поточний рік.

Місцезнаходження

Ділянка розташована дуже вигідно відносно ключових комунікаційних транспортних автомагістралей України. З західного боку ділянка обмежена автомагістраллю М05 Київ - Одеса, яка входить до складу головних автомагістралей країни. Зі сходу ділянка межує з регіональною автомагістраллю Фастів - Канів Р19, що також створює сприятливі умови для логістичної доступності під'їзду до ділянки.

Ділянка знаходиться в 30 км від Києва, в оточенні декількох населених пунктів з населенням понад 30 000 осіб

Технічні данні по парку

Обсяги проекту

Розмір ділянки 429 215 кв.м. / 42,9га

Під забудову 193 699 кв.м. / 19,37га

Дороги, парковки, загальні зони 171 700 кв.м. / 17,17га

Загальна площа проекту, з них: 230 800 кв.м.

Шоуруми 7 000 кв.м.

Адміністративні та офісні 19 300 кв.м.

Виробничі 115 000 кв.м.

Складські 51 800 кв.м.

Адмін промислові офіси 37 700 кв.м.

Концепція

Концепція забудови передбачає будівництво на земельній ділянці об’єктів комерційної нерухомості декількох типів:

1. Промислової нерухомості.

2. Складських корпусів.

3. Адміністративних та офісних приміщень.

4. Торгових приміщень.

5. Технічних та інфраструктурних об’єктів.

Основне призначення і формат проектованого комплексу – індустріальний бізнес-парк.

Спеціалізація

Рекомендована промислова спеціалізація індустріального парку:

1. Будівництво – 25%

2. Логістика – 25 %

3. Агропереробка – 25%

4. Харчова промисловість – 10%

5. Легка промисловість – 10%

6. Інше – 5%

У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість буде відкоригована відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Переваги розміщення:

• Оптимальне логістичне сполучення між столицею Києвом та Одесою, де знаходиться найбільший морський порт країни.

• В регіоні розміщення знаходиться найбільший міжнародний аеропорт України.

• На відстані 15 хвилин на авто знаходиться залізничний вузол Васильків.

• Розміщення в найбільш густонаселеному регіоні. В Київський області проживає 1 мільйон 700 тисяч осіб.

• Найбільша концентрація професійних та вищих навчальних закладів в Україні.

• Преференції від держави у вигляді податкових, митних та інших пільг.

Місцезнаходження

Індустріальний парк «МАРАМУРЕШ» буде розташований на земельній ділянці загальною площею 33,2063 га, яка представляє собою чисту та незабудовану ділянку на північній околиці селища міського типу Солотвине, Тячівського району, Закарпатської області.

Транспортне сполучення з районним центром – місто Тячів та обласним – місто Мукачево здійснюється по автомагістралі державного значення Н-09, (Стрий - Івано-Франківськ – Чернівці – Мамалига).

Технічні данні по парку

Обсяги проекту

Розмір ділянки 332 063 кв.м. / 33,2га

Під забудову 187 585 кв.м. / 18,7га

Дороги, парковки, загальні зони 144 478 кв.м. / 14,45га

Загальна площа проекту, з них: 204 460 кв.м.

Адміністративні та офісні 22 500 кв.м.

Виробничі 126 120 кв.м.

Складські 55 840 кв.м.

Концепція

Промислові об’єкти займають 38% території комплексу. На ній будуть розміщені шість промислових корпусів із гнучким внутрішнім зонуванням. Це означає, що всередині кожного корпусу можна зробити будь-яке планування для будь-якої кількості користувачів у межах обсягу кожного корпусу.

Складські корпуси будуть розмішені по фасадним сторонам парку, з окремою власною логістикою, стоянкою для фур. До складу складської зони також планується включити митний термінал.

Офісно-побутові корпуси будуть знаходитися найближче до основного заїзду до індустріального парку.

Спеціалізація

Рекомендована промислова спеціалізація індустріального парку:

• Деревообробна промисловість
• Мебельна промисловість
• Складські та логістичні об'єкти
• Виробництво високотехнологічної продукції та продукції з високою доданою вартістю

У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість буде відкоригована відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Місцезнаходження

Ділянка знаходиться селище Луч. Україні, Вітовській районі, Миколаївської області.

Розглянута ділянка спільно з прилеглим до нього житловим комплексом в селищі Луч знаходиться на відстані у 24 км. від Миколаева вдож трассі М14, та віддаленні від основної траси Миколаїв - Херсон (М14) на відстані - 2,3 км.

Вигідне розташування та форма ділянки дозволяють зробити гарний в'їзд та виїзд для можливого майбутнього індустріального парку. А також організувати майбутній транзитний проїзд через селище по проектованої дорозі (С0150101 – О150101) в сторону Корабельного району Миколаєва. Орієнтовно довжина проектованої ділянки дороги складе - 20 км.

Ділянка розташована біля кордону Миколаївської та Херсонської області. Відстань до кордону - 6,6 км Херсонської області.

Технічні данні по парку

Обсяги проекту

Розмір ділянки 5 133 390 кв.м. / 513,3 га

Під забудову 2 149 949 кв.м. / 214,99 га

Дороги, парковки, загальні зони 2 983 441 кв.м. / 298,34 га

Загальна площа проекту, з них: 3 825 741 кв.м.

Науково-дослідні 100 419 кв.м.

Адміністративні та офісні 340 475 кв.м.

Виробничі 784 736 кв.м.

Складські 1 062 205 кв.м.

Інше 1 537 906 кв.м.

Концепція

Проект з робочою назвою Індустріальний парк «Ніка» по мимо групи промислово- технологічних кластерів, інноваційно-технологічних офісів, ділового центру так само передбачає будівництво населеного пункту з житловими будинками, спортивної, рекреаційної та освітньої інфраструктурою, розрахованого на проживання 15-20 тисяч осіб.

Індустріальний парк «Ніка» розглядається як перенесення і розвиток успішного досвіду створення найбільшого в Східній Європі техно-індустріального парку в сфері високих промислових технологій.

В залежності від потреб потенційних учасників загальна площа території буде поділена на окреми майданчикі. Водночас, оренда/продаж земельних ділянок в межах індустріального парку не допускається у довільному порядку з метою дотримання послідовності в освоєнні території, зокрема трасуванні доріг та прокладанні інженерних мереж.

Спеціалізація

Рекомендована промислова спеціалізація індустріального парку:

• Агро-промисловий кластер – 15%
• Кластер високоточних технологій (мікроелектроніки) – 15%
• Кластер легкої промисловості (текстильний, швейний, взуттєвої) – 15%
• Фармацевтичний кластер – 10%
• Будівельний кластер – 10%
• Кластер поточного промислового розвитку (суднобудівний) – 15%
• Логістично-складської кластер – 20%
• Бізнес-зони;
• Технопарк.

У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість буде відкоригована відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Місцезнаходження

Ділянка має фасадне примикання до траси Київ – Житомир (Е40). Тому автомобільний доступ до ділянки з обох сторін є дуже зручною з обох напрямків руху. На найближчому перехресті є підземний перехід, який забезпечує пішохідний доступ з обох сторін траси. Якість під’їзних доріг висока, дорогі забезпечені нічним освітленням. До Києва від ділянки приблизно 30 км. на східному напрямку, до Житомира приблизно 90 км. на західному напрямку.

В Бучанський об’єднаній територіальній громаді проживає біля 320 тисяч населення.

Технічні данні по парку

Розмір ділянки 48,5352га

Бокс А1 - Складський комплекс 20 700 кв.м

Бокс А2 - Складський комплекс 26 200 кв.м

Бокс А3 - Промислово-виробничий 13 800 кв.м

Бокс А4 - Промислово-виробничий 7 200 кв.м

Бокс А5 - Промислово-виробничий 11 500 кв.м

Бокс А6 - Складський комплекс 28 200 кв.м

Бокс В1 - Промислово-виробничий 39 100 кв.м

Бокс В2 - Промислово-виробничий 17 200 кв.м

Бокс В3 - Складський комплекс 29 300 кв.м

Бокс С1 - Офісно-побутовий 4 320 кв.м

Бокс С2 - Офісно-побутовий 2 304 кв.м

Бокс С3 - Офісно-побутовий 3 456 кв.м

Всього 203 280 кв.м

Концепція

Парк, що проектується, буде складатися з дванадцяти корпусів різного функціонального призначення і кількох супутніх і технічних будівель:

1. Промислово-виробничих – 5 шт.;

2. Складських – 4 шт.;

3. Офісно-побутових – 3 шт.

Промислові об’єкти займають 44% території комплексу, із гнучким внутрішнім зонуванням. Складські корпуси будуть розмішені по фасадним сторонам парку, з окремою власною логістикою, стоянкою для фур. Також зона матиме свій окремі заїзди з примикаючих доріг і трас.

Офісно-побутові корпуси займають 5% території. Офісна частина розташовується в середині комплексу.

Спеціалізація

Функціональне призначення індустріального парку, становлять наступні ключові види діяльності:

• Транспорт, складське господарство;
• Виробництво високотехнологічної продукції та продукції з високою доданою вартістю.

У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість буде відкоригована відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Переваги розміщення:

• Оптимальне логістичне сполучення між столицею України - Києвом.
• Це бізнес-місто, яке включає в себе:

1. Промислові та складськи обєкти будь-якої конфігурації і будь-якого розміру, від 500 до 20 000 кв.м.;
2. Бізнес-інфраструктура (екосистема парку):
3. Технічна підтримуюча інфраструктура - гаражі, відстійники для фур, заправки (АЗС і електро), СТО, прибиральна та інша техніка, переробка сміття й утилізація відходів виробництва.

Технічне забезпечення:

• Електрика – від 500 кв. до 15 мГвт.
• Газ;
• Водозабезпечення та каналізація;
• Дорожня промислова інфраструктура;
• Професійна управляюча компанія;
• Охорона;
• Клінінг та прибирання;
• Технічне обслуговування;
• Ремонтні роботи;
• Адміністрування діяльності резидентів.

Місцезнаходження

• Ділянка, на якій знаходиться Індустріальний парк «Золотоноша», розташована в центральній частині України в місті Золотоноша Черкаської обл.
• Ділянка розташована на відстані 600 метрів від магістральної дороги Київ-Дніпро. Траса знаходиться у задовільному стані. Ліворуч, праворуч і посередині до ділянки підходять дороги з асфальтовим покриттям з боку вул. Обухова. Залізнична гілка заходить на земельну ділянку, найближча діюча залізнична станція «Золотоноша-1» знаходиться на відстані близько 5 км.
• Чисельність наявного населення міста Золотоноша становить 29196 осіб.

Технічні дані парку

Обсяги проекту

Розмір ділянки 399 285 кв. м / 39,28 га

Під забудову 77 000 кв. м / 7,7га

Дороги, стоянки, загальні зони 322 285 кв. м / 32,28га

Загальна площа проекту, зокрема: 175 863 кв. м

Адміністративні та офісні 1 800 кв. м

Промислові 60 000 кв. м

Складські 14 000 кв. м

Інше 1 200 кв. м

Концепція

Територія ділянок для розміщення виробничих потужностей буде відповідним чином благоустроєна та впорядкована. Для дорожнього покриття проїздів та автостоянок буде використано асфальтобетон, для покриття тротуарів буде використана тротуарна плитка.

Окрім того, територія парку буде забезпечена відповідним сучасним енергозберігаючим зовнішнім освітленням, візуальною рекламою, інформаційними стелами, тощо.

Територію парку планується розділити на дві ділянки – промислову та аграрну. Розподіл буде здійснено внутрішньою майданчиковою дорогою, по краях якої будуть прокладені необхідні для функціонування парку всі інженерно-технічні комунікації. Це дасть можливість вільного підключення до них усіх підприємств. Дорога забезпечить логістичні потреби учасників парку.

Спеціалізація

Рекомендована промислова спеціалізація індустріального парку:

• Збірка сільськогосподарської техніки, виробництво запчастин;

• Збірка електронних побутових приладів;

• Легка промисловість;

• Переробка сільськогосподарської продукції;

• Транспорт, складське господарство, логістика.

Все це тільки рекомендації. У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість будуть відкориговані відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Переваги розміщення:

• Гарне логістичне розміщення біля траси, яке зв’язує міста Черкаси та Дніпро;

• Близький доступ до трудових ресурсів міст Золотоноша та Черкаси;

• Повна підтримка від місцевої влади як на місцевому, так і на обласному рівнях;

• Можливість гнучкого планування будівництва під потреби потенційних резидентів;

• Забезпеченість всіма необхідними комунікаціями: електрика, газ, вода;

• Різноманітна еко-система індустріального парку та технічна підтримка резидентів.

Місцезнаходження

• Ділянка ІП "Liberty" знаходиться на відстані 1,1 км від міжнародної автомагістралі М-06 (Київ–Чоп) на Будапешт (Угорщина) через Львів, Мукачеве, Ужгород. Відстань 821,5 км (з під’їздами – 846,2 км).
• Вигідне географічне положення Рівненської області робить її неминучим місцем для транзиту вантажів та паса-жирів між Європою, Азією та Близьким Сходом. Через територію області йде низка міжнародних транспортних коридорів загальною довжиною понад 254,6 км.
• В зоні 20 хвилинної автомобільної доступності проживає біля 70 000 чол. До міста Рівне (де проживає 250 тис. чол.) можна доїхати за 25 хвилин.

Технічні данні по парку

Обсяги проекту

Розмір ділянки 429 215 кв.м / 42,9га

Під забудову 187 159 кв.м / 18,72га

Дороги, стоянки, загальні зони 185 679 кв.м / 18,57га

Загальна площа проекту, зокрема: 248 585 кв. м

Науково-дослідні 13 230 кв. м

Адміністративні та офісні 13 680 кв. м

Промислові 135 172 кв. м

Складські 71 147 кв. м

Інше 15 356 кв. м

Концепція

Парк, що проектується, буде складатися з двадцяти шести корпусів різного функціонального призначення і кількох супутніх і технічних будівель:

1. Промислових корпусів – 15 шт.

2. Складських корпусів – 5 шт.

3. Адміністративних та офісних – 3 шт.

4. Лабораторно-дослідницький корпус – 3 шт.

Форма ділянки та освоєння ділянки чергами дозволяє побудувати в рамках кожної черги освоєння повноцінний бізнес-парк, що включатиме всі корпуси для різних видів діяльності. Планується проводити роботи в три черги.

Спеціалізація

Рекомендована промислова спеціалізація індустріального парку буде наступною:

1. харчова промисловість – 35%

2. машинобудування – 5%

3. легка промисловість – 10%

4. деревообробна промисловість – 25%

5. логістичні послуги – 20%

6. технології, R&D, IT та інше – 5%

Зрозуміло, що все це тільки рекомендації. У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість буде відкоригована відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Переваги розміщення:

• Гарне логістичне розміщення біля міжнародної траси М-06 Київ-Чом.

• Оптимальний доступ до трудових ресурсів регіону.

• Повна підтримка від місцевої влади як на місцевому так і на обласному рівні.

• Можливість гнучкого планування будівництва під потреби потенційних резидентів.

• Потенційна забезпеченість всіма необхідними комунікаціями: електрика, газ, вода.

• Різноманітна еко-система індустріального парку та технічна підтримка резидентів.

Місцезнаходження

• Ділянка індустріального парку розташована на фасаді траси, яка прямує на Київ – Київське шосе. Відстань до Києва становить 135 кілометрів. Відстань до аеропорту «Житомир» становить 500 метрів.
• На відстані 5 км. знаходяться автодороги державного значення М06 (Київ-Чоп), М07-Київ-Ковель-Ягодин, М21-Житомир-Могилів-Подільський та на відстані 3 км. від великого залізничного вузла «Житомир». Наявність підведених до земельної ділянки залізничних шляхів, дозволить обслуговувати в межах індустріального парку також транзитні вантажі.
• Ділянка безпосередньо знаходиться в границях міста Житомир, де проживає 270 тисяч жителів, з яких працездатного населення 179 тисяч.

Технічні дані по парку

Обсяги проекту:

Розмір ділянки 242 374 кв.м / 24,2374 га

Під забудову 95 790 кв.м / 9,579 га

Дороги, стоянки, загальні зони 146 584 кв.м / 14,6584 га

Загальна площа проекту, зокрема: 100 400 кв. м

Адміністративні та офісні 5 700 кв. м

Промислові 53 900 кв. м

Складські 39 600 кв. м

Інше 1 200 кв. м

Концепція

Концепція індустріального парку передбачає гнучке розміщення різноманітних промислових та інших комерційних будівель. В складі парку будуть знаходитися:

• Промислові корпуси різного розміру – 8 штук;
• Окрема зона з двома великими складськими корпусами;
• Окремі корпуси логістичної та складської нерухомості, які прив’язані до промислових об’єктів;
• Окремий бізнес-центр на фасадній частині парку;
• Адмінистративно-сервісний комплекс з готелем та іншими сервісними опціями.

Технічна інфраструктура забезпечить комфортне існування та роботу в складі індустріального парку будь-якого резидента.

Спеціалізація

Рекомендована промислова спеціалізація індустріального парку буде наступною:

• Виробництво будівельних матеріалів;

• Деревообробка;

• Легка промисловість;

• Переробка сільськогосподарської продукції;

• Транспорт, складське господарство, логістика.

Все це тільки рекомендації. У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість буде відкоригована відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Переваги розміщення:

• Сусідство з аеропортом;

• Розміщення в границях міста Житомир, що забезпечить необхідними трудовими ресурсами;

• Гарне логістичне розміщення біля траси, яке зв’язує місто Житомир та Києва;

• Повна підтримка від місцевої влади як на місцевому так і на обласному рівні;

• Можливість гнучкого планування будівництва під потреби потенційних резидентів;

• Забезпеченість всіма необхідними комунікаціями: електрика, газ, вода;

• Різноманітна еко-система індустріального парку та технічна підтримка резидентів.

Місцезнаходження

ІП "Feniks" знаходиться в місті Вугледар, Донецької області.

Відстань від обласного центру - 57 км, від міст Волноваха і Мар'їнка - 26-28 км.

Фасадна частина до траси Донецьк-Маріуполь складає 760 метрів.

До морського порту в місті Маріуполь 100 кілометрів.

В місті Вугледар проживає 17 000 чоловік. В 20 хвилинної автомобільної доступності проживає біля 40 000 чол.

Технічні данні по парку

Обсяги проекту

Розмір ділянки 315 596 кв.м 31,56га

Під забудову 141 547 кв.м 14,54га

Дороги, стоянки, загальні зони 176 707 кв.м 17,67га

Загальна площа проекту, зокрема: 175 863 кв.м

Науково-дослідні 3 888 кв.м

Адміністративні та офісні 2 592 кв.м

Промислові 78 960 кв.м

Складські 74 826 кв.м

Інше 15 597 кв.м

Концепція

Дана концепція розроблена на підставі освоєння землевідведення етапами (чергами). Ця черговість продиктована логікою освоєння, природною розбивкою окремих локальних ділянок і економічною доцільністю. Імовірно, освоєння майданчика відбуватиметься у дві черги:

1. Перша черга - будівництво бізнес-центру та науково-дослідницького корпусу (два поверхи), будівництво комунікаційної інфраструктури, будівництво двох складських корпусів та будівництво двох промислових корпусів.
2. Друга черга - будівництво бізнес-центру та науково-дослідницького корпусу (три поверхи), будівництво комунікаційної інфраструктури, будівництво двох складських корпусів та будівництво шести промислових корпусів.

Спеціалізація

Рекомендована промислова спеціалізація індустріального парку буде наступною:

• Виробництво харчових продуктів;
• Текстильне виробництво;
• Дерево-обробне виробництво;
• Виробництво пластмасових виробів;
• Виробництво готових металевих виробів;
• Машинобудування;
• Транспорт, складське господарство, логістика.

Все це тільки рекомендації. У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість буде відкоригована відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Переваги розміщення:

• Гарне логістичне розміщення біля міжнародної траси, я ка йде до морського порту Маріуполь;

• Близький доступ до трудових ресурсів міста та регіону;

• Повна підтримка від місцевої влади як на місцевому так і на обласному рівні;

• Можливість гнучкого планування будівництва під потреби потенційних резидентів;

• Потенційна забезпеченість всіма необхідними комунікаціями: електрика, газ, вода;

• Різноманітна еко-система індустріального парку та технічна підтримка резидентів.

Місцезнаходження

• Промислова ділянка «ЕЛЕКТРОН» знаходиться в межах міста Кам'янець-Подільськ.
• Ділянка має дві функціональні зони – адмінистративно-офісна та промислова.
• Недалеко від міста та ділянки проходять такі стратегічні траси країни як М-06, Р-31, М-12 і М-03, а з боку західної України – такі траси як М-12.
• Від об’єкта до центру міста можна доїхати за 8 хвилин на авто.
• Фасадом ділянка виходить на об’їзну дорогу міста.
• Різноманітні корпуси можуть забезпечити попит на будь-яку функціональну направленість промислових, складських або інших комерційних приміщень.
• В місті Кам'янець-Подільськ проживає біля 100 тис. чоловік.

Технічні данні по парку

Обсяги проекту

Розмір ділянки 120 000 кв.м / 12 га

Промисловий корпус 1  17 273,90 кв.м (1 пов.)

Промисловий корпус 7  10 676,10 кв.м (1 пов.)

Промисловий корпус 8  7 731, 30 кв.м (1 пов.)

Загалом  35 681, 30 кв.м

Промислово-адміністративний корпус 2 16 839, 30 кв.м (4 пов.)

Адміністративний корпус 3 4 036, 30 кв.м (8 пов.)

Адміністративний корпус 4 12 260, 90 кв.м (7 пов.)

Їдальня корпус 5 4 036, 30 кв.м (2 пов.)

інше 37 172, 80 кв.м

ВСЬОГО  72 854, 10 кв.м

Концепція

Гнучка концепція промислового майданчика дозволяє реалізувати концепцію багатофункціонального бізнес-парку.

Цей бізнес-парк може включати в себе:

• Великі та середні промислові підприємства;
• Бізнес-центр, каворкінг та інші офісні приміщення;
• Складська та логістична нерухомість;
• Торгова, готельна та інша комерційна нерухомість.

Передбачається реалізувати проект комерційного центру міста, і можливо всій Хмельницькій області.

Спеціалізація

Гнучкість та різноманітність приміщень дозволить розмістити підприємства будь якої направленості, від тяжкої до легкої промисловості. Але, слідкуючи за тенденціями розвитку нових промислових зон, які реалізуються в межах міста, скоріш за все в бізнес-парку будуть реалізовані підприємства з «чистим» та «зеленим» виробництвом, та виробництвом екологічно чистих продуктів.

Все це тільки рекомендації. У процесі реалізації парку його спеціалізація та направленість буде відкоригована відповідно до попиту від потенційних учасників парку.

Переваги розміщення:

• Розміщення в межах міста, що забезпечить необхідними трудовими ресурсами;

• Гарне логістичне розміщення біля траси, яке зв’язує Кам'янець-Подільськ з іншими містами країни;

• Повна підтримка від місцевої влади як на місцевому так і на обласному рівні;

• Можливість гнучкого розміщення під потреби потенційних резидентів;

• Наявна достатня забезпеченість всіма необхідними комунікаціями: електрика, газ, вода.

Місцезнаходження

• Індустріальний парк розташований на одній з головних артерій Івано-Франківська — вулиці Євгена Коновальця, що веде з центру міста до виїзду з нього.
• Зручна транспортна розв'язка на місто, область та інші країни.
• Власна залізнична колія на територіїУсе це заощаджує кошти та час резидентів, що працюють на експорт та імпорт, а також займаються дистрибуцією продукції.

Усе це заощаджує кошти та час резидентів, що працюють на експорт та імпорт, а також займаються дистрибуцією продукції.

Особливості парку:

Виробничі приміщення загальною площею 62 000 м²

Адміністративні приміщення площею 12 800 м²

Допоміжні та технічні приміщення площею 9 800 м²

Площа території19,30 га

Козловий кран

Усі необхідні комунікації та зручна інфраструктура

Логістика та розташування:

• Близькість виробничих потужностей до європейських кордонів, зручна логістична розв'язка — усе це є важливими факторами для компаній, які планують вихід на міжна - родний ринок.
• Індустріальний парк розташований на одній з головних артерій Івано-Франківська — вулиці Євгена Коновальця, що веде з центру міста до виїзду з нього.
• Зручна транспортна розв'язка на місто, область та інші країни.
• Власна залізнична колія на території

Усе це заощаджує кошти та час резидентів, що працюють на експорт та імпорт, а також займаються дистрибуцією продукції.

Парк знаходиться в Івано-Франківську, що за:

від Румунії 180 км

від Польщі 200 км

від Словаччини 300 км

від Угорщини 320 км

Переваги розміщення:

• Комфортні умови роботи у сучасних приміщеннях для працівників компаній-резидентів.
• Відновлення або будівництво індустріальних просторів під ключ коштом власних парку.
• Мостові та балкові крани вантажопідйомністю від 1т до 10т.
• Унікальна комерційна пропозиція для кожного резидента.
• Відсутність обмежень по величині приміщень.
• Близькість до кордонів та зручна транспортна розв'язка.
• Власні електрична та газорозподільна підстанція і джерела води.
• Співпраця та синергія з іншими резидентами парку.